пʼятниця, 7 листопада 2014 р.


...Мово українська! Ти ж - як море - безконечна, могутня, глибинна... В тобі мудрість віків, і пам'ять тисячоліть..., неосяжна душа народу - його щирість і щедрість...і безсмертя його...

Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, без тебе - перекотиполе...
Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої... А ще ти - першоелемент Української Нації, її основа і окраса... ...З тебе, мово українська, розпочинається й Українська національна ідея. А вона є молодою нашою силою, якій зростати вічно.

Невмируща! Бо утвердилася в безсмертних думах і піснях українських..., бо навіки розквітла під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного...

Героїчна! Тебе не знищили ні валуєвські та емські укази, ні більшовицька русифікація... Вірю в подальший розквіт твій на теренах третього тисячоліття. Тож будь вічно, мово українська! А з тобою будемо вічними й ми, діти твої, на розкішних і безконечних берегах твоїх...

С. Плачинда  "Ода мові"

Година духовності "Плекаймо рідну мову".

Немає коментарів:

Дописати коментар