середу, 12 листопада 2014 р.

13.11 - 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОСТАПА ВИШНІ  (1889 - 1956 ), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА- САТИРИКА


Видатного українського гумориста - незрівняного сміхотворця і класика сатиричної прози xx століття -  презентує пані Марія, завідуюча бібліотекою

"Остап Вишня світив, як сонце, до нього люди тягнулись, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники".
                                                                                                                                Максим Рильський


      Він ніколи не сміявся без любові. "Треба любити людину більш, як самого себе", - вважав Остап Вишня. Його творчість здобула всенародну популярність і визнання. Його ім'я у світовій літературі знаходиться поряд з такими відомими письменниками, як Михайло Зощенко, Ілля Ільф, Євген Петров. В процесі натхненної роботи народився і розвинувся створений великим гумористом новий жанр - українська усмішка. Я читаю його "вишневі усмішки", коли мені сумно. Вони - справжні ліки для душі від відчаю, роздратування, поганого настрою. Здається, що їх писала людина, життя якої було лише мед. А насправді його життя - це шлях від одного розстрілу до другого, які у останню мить були несподівано скасовані вищою силою. Між ними - наполеглева літературна праця, нищивна критика і всеукраїнська слава найталановитішого гумориста. Він перший у радянській пресі розповів про УПА. Він - політичний в'язень, який був звільнений з концтабору завдяки славі УПА. Йому було боляче, дуже боляче. Але змучена душа письменника змогла відродитися і талант його засяяв з новою силою. Він вистоявав завдяки підтримці друзів, насамперед Максима Рильського, любові українських читачів і, найважливіше, завдяки розумінню  з боку УПА. Сумління його чисте.  


    Письменник виховувся в багатодітній  селянській родині, яка мала 17 дітей. Справжне ім'я: Павло Михайлович Губенко. Один з братів Остапа Вишні - Василь Губенко - також став письменником-гумористом і здобув популярність за псевдонімом Василь Чечвянський, який взяв в честь хутора Чечва на Полтавщині, де народився. Сам Павло до того, як прославитися під ім'ям «Остап Вишня», використовував  псевдонім Грунський по назві міста Грунь, неподолік від якого і розташовувся його рідний хутір.
 
   Хлопчик старанно вчився у  початковій школі. Здобув медичну освіту. Молодий Вишня, як і молодий Довженко, - петлюровець. З 1918 року - офіцер медичної служби УНР. За короткий час зробив блискучу кар'єру:
керував усіма  залізничими шпиталями Української Народної Республіки. 1919 року потрапив у полон до червоноармійців.  Після несподіваного щасливого звільнення (навіть червоні партійні діячі високого рангу читали з захопленням його фейлетони, які вже були відомі у той час) письменник вирішив повністю віддатися літературі.


    У тоталітарні часи на долю великого гумориста випало багато страждань.  Остап Вишня - в'язень сталінських концтаборів. У 1933 році він був незаконно репресований за безпідставним звинуваченням та отримав вирок - 10 років концтаборів. Під час каторги взагалі не писав.  Зміг повернутися до літературної діяльності тільки в 1943 році.

   Йому дуже пощастило з дружиною. Це було справжне кохання. Її особиста жіноча мужність дорівнювала лише мужності дружин декабристів. Після арешту Остапа Вишні вона залишилась без роботи та житла з маленькою донькою на руках. Варвара Олексіївна Маслюченко через дружину Максима Горького домоглася права жити поруч із чоловіком в засланні. Заради зустрічі з коханням свого життя вона разом з дитинкою подолала відстань у 2000 кілометрів. Оселилася Варвара Олексіївна в маленькому містечку біля табору на Кольському півострові. Їй було набагато важче, ніж декабристкам. Цар Микола I дозволив засланим політичним в'язням проживати разом з дружинами. Дружина Остапа Вишні навіть бачитися з чоловіком практично не могла, тільки листувалася. У 1934 році листування перервалося на цілих п'ять років. А у жахливому 1937 рідний брат письменника Василь Чечвянський був заарештований і розстріляний. Остапа Вишню також мали розстріляти, але його вже вдруге врятував щасливий випадок. Гумориста перекидають із арештанського барака в письменницький кабінет до Києва. Одна з причин несподіваного звільнення - активізація УПА на військовому та ідеологічному фронті. Сталін вирішив, що петлюрівець Вишня своїми гуморесками має спростувати "наклепи націоналістів": нібито улюбленця цілої України - Вишню - закатувала Москва - і висміяти "буржуазних націоналістів", насамперед УПА. "Буржуазні націоналісти" й українські  повстанці привітали звільнення Остапа Вишні, частину заслуги в якому цілком слушно приписали і собі, та подякували геніальному гумористові, що він першим у широкій радянській пресі поінформував світ про діяльність УПА. А потім перо випало із рук митця. На запитання: "Писатимете?" Вишня відповідав: "Хіба я тепер зумію?" та так гірко, що серце розривалося навпіл. Я запитую себе: "Де він брав сили?" і сама відповідаю: "В глибині свого щирого серця, своєї ніжної душі і в любові до рідного українського слова".

  Перший твір після концтабору - неперевершена "Зенітка".  Останній період творчості був дуже непростим для письменника. Щоб приховати свою справжню сатиру, він відточує образ героя-оповідача: мудрого, дотепного, часом занозистого, але... сумного. Вишня висміював людські слабкості, вважаючи, як і Гоголь: «у кого вже не вистачає духу посміятися над своїми власними недоліками, краще тому вік не сміятися". Його українська душа дуже боліла від того, що  у скрутні часи українці не змогли об'єднатися і це дуже дорого обійшлося Україні.

   З Вишні був бездоганно вірний друг. Його знайомі оповідають, що він рятував своїх товаришів матеріально і гумором в підвалах ЧК, де він сидів десь із кінця 1919 до весни 1921; і в тюрмі НКВС у Харкові, де він сидів з 26 грудня 1933 до весни 1934, і в концтаборі на Печорі 1934–1943 pp. Коли 1931 був арештований Максим Рильський, з яким письменник дружив так само міцно, як з Хвильовим та Кулішем, то Вишня, не боячись накликати на себе гнів НКВС, кинувся з Харкова до Києва на допомогу безрадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з тюрми — забрав його до себе в Харків на кілька тижнів у гості. У 1955 році Остапа Вишню (і його брата-письменника Василя Чечв'янського - посмертно) реабілітували

   О. Вишня писав і драматичні твори, основні з них - «Запорожець за Дунаєм», «Вячеслав». Перу письменника належать переклади на українську мову творів Гоголя, Чехова, Марка Твена, О. Генрі, Я. Неруди і Я. Гашека. Твори Остапа Вишні перекладені багатьма іноземними мовами.

     1991 року на кіностудії Олександра Довженка знято фільм "З житія Остапа Вишні» про табірний період життя письменника та його вірної дружині. Роль письменника виконав народний артист Богдан Ступка.


    За життя Остап Вишня не був удостоєний жодної офіційної відзнаки, але народна любов до письменника є безмежною. Це про нього написав поет Андрій Малишко:


"Слава тим, хто вмів полум'яніти
І згоріть у вічному огні".

НАСОЛОДЖУЙСЯ ПРЕКРАСНИМИ УСМІШКАМИ ОСТАПА ВИШНІ!

Немає коментарів:

Дописати коментар