Показ дописів із міткою Музичний дивограй. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Музичний дивограй. Показати всі дописи

понеділок, 14 серпня 2017 р.

ЖИЛИ В СТАРОМУ РОЯЛІ
СІМ ВЕСЕЛИХ ДЗВІНКИХ НОТ!


четвер, 18 травня 2017 р.



"Вишиванка — символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі"
                                                                                         Ю. Лазірко 


ВДЯГНИ ВИШИВАНКУ - ЗРОБИ ЦЕЙ ДЕНЬ ЯСКРАВИМ!

середа, 28 грудня 2016 р.



 У листопаді 2016 року з нагоди 100-річчя першого виконання Щедрика стартував флешмоб «Щедрик 100 challenge»



"Щедрик" - ...   самоцінний твір, осяяний промінням генія, який посяде не останнє місце в світовій музичній літературі"

                                                                      П. Козицький

    Над  світовим шедевром  неперевершений Микола Леонтович працював все життя. На текст народної щедрівки - пісні добрих побажань, яку виконували на зимові свята, композитор написав незвичайну музику. "Щедрик" вперше виконаний 1916 студентами Київського університету під керівництвом легендарного Олександра Кошиця. Виконання твору принесло великий успіх композитору. Ім'я Леонтовича стало відомим не лише в Україні, але і за її межами. Хор  Кошиці   “привіз” щедрівку в Нью-Йорк 1922.  Так  маленьке українське диво  розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що  1936  американець українського походження Пітер Вільговський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Так "Щедрик" став відомим у світі під назвою "колядка дзвонів". 1936 у Нью-Йорку на “Медісон-сквер-гарден” під час церемонії відкриття з’їзду Національної асоціації учителів музики дитячий хор із 1600 виконавців з тріумфом виконав Carol of the Bells. Саме так український "Щедрик" отримав світову славу, перетворившись на колядку щорічних різдвяних святкувань у всьому світі.  Мабуть, чи не найемоційніше звучав “Щедрик” у Михайлівському соборі під час Революції Гідності.
 
Ми приєдналися до Всеукраїнського флешмобу #Щедрик100challenge

 

понеділок, 22 лютого 2016 р.

СПІВПРАЦЯ З КЛУБОМ "СУЧАСНИК"


"Це - матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини...
О мово вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну"
                                                                          В. Сосюра

ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ У БІБЛІОТЕЦІ

Улюблену пісню про українську мову співають Ліза та Настуня - читачки 12 років
 

середа, 6 січня 2016 р.

6.01 - 75 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ Г. ЧУБАЧ (1941 Р. Н.), УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ, ЛАУРЕАТА  ПРЕМІЙ ІМЕНІ П. УСЕНКА, М. ЧУРАЙ, МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ "ДРУЖБА", ІМЕНІ Є. ГУЦАЛА, ЗАСЛУЖЕНОГО ДІЯЧА МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ


"Ми приходим у світ для любові..."
                                                                              Г. Чубач

    Українська поетеса, авторка більш як 500 пісень, серед яких чимало з власними мелодіями. Зірка Чубач засвітилася в українській поезії у благословенні 1960-ті. Прихід в українську літературу молодої подільської «Журавки» (таку назву мала її перша збірка) привітали  Воронько,  Гончар,  Малишко,  Антоненко-Давидович. Ще одна грань її поетичного таланту — література для дітей. «У дитячих віршах відкриваю себе», - зізнається поетеса. Загадки, скоромовки Ганни Чубач — справжнє диво, завдяки якому дітлахи вивчають український алфавіт. Її абетка "Алфавітні усмішки" складається з віршів про 33 рідні літери. З її книжечкою «Батьківщина Україна» дітки відкривають рідну країну.


Улюблений вірш "Калина" читає Дашуня - 
читачка 11 років
 

Шановна Ганно Танасівно!

Щиро вітаемо Вас з Днем народження! Ваші чудові віршики дуже полюбляє українська малеча. Ваша поезія  народжує кохання до України. Від всієї душі зичимо Вам неосяжної читацької любові, натхнення, наснаги і гарного Різдва!  

понеділок, 14 грудня 2015 р.

14.12 - 175 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 
М. П. СТАРИЦЬКОГО (1840-1904), УКРАЇНСЬКОГО ДРАМАТУРГА
"На вас, завзятці-юнаки,
Що возлюбили Україну,
Кладу найкращії гадки,
Мою сподіванку єдину." 
                                                              М. Старицький 

"І коли наше слово зросте і зміцніє, коли наша література займе почесне місце поруч з літературами інших народів (я вірю, що так воне і буде!), тоді, спогадуючи перших робітників, що працювали на невиробленому ще грунті, українці, певне, спогадають добрим словом Ваше ймення". 
                                                                                Л. Українка

  Його подвижницькою працею живиться українська національна культура. Людина всебічно освічена та обдарована, М. Старицький заявив про себе в різних сферах українського культурного життя. Він - один з корифеїв українського театру.  Керівник і режисер першої  української професійної трупи. Великий внесок зробив в українську драматургію. Збагатив її такими драматичними творами як «Не судилось», «У темряві», «Талан»,  «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Майстер історичного жанру: його перу належать драми «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»,  романи «Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк». Письменник осмислював національні проблеми у загальноєвропейському контексті. Оригінальний поет, який залишив нащадкам не лише патріотичні і героїчні вірші, які формували національну ідею, а і чудову інтимну лірику.  Ліричні поезії «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає» стали народними піснями. І.Франко назвав його поетичну творчість  відгуком скорбних дум інтелігента. Старицький сказав вагоме слово у видавничій справі.  Талановито доторкнувся до музичної культури. Він записував народні пісні, які потім видавав в обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»). Перекладав Пушкіна,  Лермонтова, Некрасова, Гейне,  Байрона,  Міцкевича. Значною подією було видання «Гамлета» Вільяма Шекспіра у перекладі Старицького. 

 
А ТИ ЧИТАВ СТАРИЦЬКОГО?

середа, 17 червня 2015 р.





пʼятниця, 15 травня 2015 р.


Це моя земля! Це моя країна! 
Тут моя сім'я! Тут моя родина!

Пісню "Україна" виконує Веронічка - читачка 
12 років.
 
 

середа, 1 квітня 2015 р.

1. 04 - 80 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 
В. КРИЩЕНКА (1935 Р. Н.), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, ЗАСЛУЖЕНОГО ДІЯЧА  МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ


«Один із перших своїх поетичних зошитів я віддав читати Андрію Малишку. По якомусь часові приходжу до нього і з хвилюванням запитую: «Андрію Самійловичу, ну як?.. У відповідь чую: «Твої вірші, Вадиме, як пісня».
В. Крищенко

   Вадим Крищенко - один з найталановитіших сучасних українських поетів-піснярів. Створив понад 300 пісень. Крізь всю його поетичну творчість проходить світлий образ матері і любов до батьківщини. Писати вірші почав ще в школі. Великий вплив на його становлення як поета-пісняра справив видатний Андрій Малишко.  На факультеті журналістики Київського університету відвідував літературну студію,  старостою якої був Василь Симоненко. Його пісні співали С. Ротару, В. Зінкевич, О. Білозір, П. Зібров, Віталій і Світлана Білоніжки. Неперевершеними виконавцями були Назарій Яремчук і Раїса Кириченко. Вадим Крищенко неодноразово ставав переможцем конкурсу сучасної української пісні «Пісенний вернісаж». Найвідоміші пісні: «Хай щастить вам, добрі люди», «Родина», «Молитва», «Білі нарциси», «Берег любові», «Отчий край», «Осінні яблука». Українська малеча дуже полюбляє чудові віршики В. Крищенка.



Шановний Вадиме Дмитровичу!

   Від щирого серця вітаємо Вас з днем народження! Ваші пісні співає вся Україна! Малята-читайлики закохані у вірші про природу, дружбу та неозору Батьківщину. Ми дуже любимо Ваші поетичні перлинки! Щасти Вам! 

        

неділя, 25 січня 2015 р.

25.01 - 390 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРУСІ ЧУРАЙ (1625-1653), ЛЕГЕНДАРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СПІВАЧКИ ТА ПОЕТЕСИ


"Співуча я була, правда?
                                              Схожа на свій народ".
                                                                                                                    Л. Костенко

Шановний читачу!

     Напевно, тобі відомо це легендарне ім'я української народної співачки та поетеси часів Хмельниччини, яка жила в Полтаві. Українською Сафо називають Марусю Чурай. Її вважають автором багатьох відомих пісень ("Засвіт встали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні", "Ой, не ходи, Грицю", "В кінці греблі шумлять верби"). Про неї написала свій блискучий історичний роман у віршах геніальна Ліна Костенко.

ПРОЙДИ РАЗОМ З МАРУСЕЮ ШЛЯХАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ І ВІДЧУЙ СЕБЕ ЧАСТИНКОЮ УКРАЇНИ!

середа, 1 жовтня 2014 р.


Музика своєю мелодією доводить нас до самого краю вічності і дає нам можливість протягом декількох хвилин осягнути її велич.

 Томас Карлейль, британський письменник


 СОНЦЕ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ
Микола Лисенко
 (1842-1912)

ПЕРЛИНА НІМЕЦЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Людвіг Ван Бетховен
(1770-1827) 

БЕЗЦІННИЙ СКАРБ ІТАЛІЙСЬКОЇ МУЗИКИ
 Джоаккіно Россіні
(1792-1868)

НЕЗГАСАЮЧА ЗІРКА ФРАНЦУЗЬКОЇ МУЗИКИ
 
Жорж Бізе
(1838-1875)

CВІТОВА СЛАВА РОСІЙСЬКОЇ МУЗИКИ
 П. І. Чайковський
(1840-1893)  



Слухаю не музику, слухаю свою душу.

 Марина Цвєтаєва