ЗАГАЛЬНОСИСТЕМНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС
«КРАЇНА ДИТЯЧИХ МРІЙ»
ПРОДОВЖЕННЯ УЛЮБЛЕНОЇ КНИГИ ВІД ІГОРЯ – ШАНУВАЛЬНИКА КНИЖКОВОЇ МАГІЇ І НЕ ТІЛЬКИ…
ГАРРІ ПОТТЕР І ЗІЛЛЯ ВОЛДЕМОРТА
1. Що сказав дядя Вернон
- Дадлі, любий, - прохрипів дядя Вернон, - залишаю тобі все, що маю.
- Тату, - ридав Дадлі, - так нечесно: спочатку мама, тепер ти…
- Дадлі, - з останніх сил він прошепотів, - Гаррі…
- Що, Гаррі? Який Гаррі?- кричав Дадлі
Але дядя Вернон не відповідав: він помер.
13.04 - 115 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОКСАНИ ІВАНЕНКО (1906-1997) - УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ ПИСЬМЕННИЦІ, ЛАУРЕАТА ПРЕМІЇ імені ШЕВЧЕНКА
Письменницею її зробило поєднання педагогіки і літератури. Все життя працювала для дітей і пером і педагогічним хистом. Працювала у колонії для неповнолітніх правопорушників Макаренка. У романі „Педагогічна поема” письменник вивів Оксану Іваненко в образі Оксани Варської. Заклик берегти природу, не порушувати гармонії, у творах письменниці прозвучав набагато раніше, ніж у середовищі вчених. Її подарувала Україні свята полтавська земля. У шість рочків дівчинка видає власний журнал „Гриб”. З дитинства почалася й її любов до Шевченка, яка згодом перетвориться на справу її життя: над романом „Тарасові шляхи” письменниця працювала понад двадцять років! Її надихав рідний полтавський краєвид із монастирем, що малював Шевченко. З задоволенням працювала у дитячому журналі „Барвінок”. Писала казки. „Куди літав журавлик”, „Лісові казки”, „Великі очі” стали класикою дитячої літератури. Журавлик мандрує у вирій дорогою через Україну, Дунай, Чорне море, Ніл. Він знайомиться з птахами, звірями. Та найбільше радіє журавлик зустрічі з рідною землею. А ще розповідала про відомих українців: „Друкар книг небачених” (І. Федоров), „Богдан Хмельницький”, „Марія” (Марко Вовчок), збірка з промовистою назвою „Води з кринички” (оповідання про Андерсена, Заньковецьку, Пирогова). Перекладала для малюків казки Г. К. Андерсена та братів Грімм.
А У ВАС Є УЛЮБЛЕНА КАЗКА ОКСАНИ ІВАНЕНКО?
23.10 - 100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
ДЖАНІ РОДАРІ (1920-1980) - ІТАЛІЙСЬКОГО КАЗКАРЯ - ЛАУРЕАТА ПРЕМІЇ імені
Г. Х. АНДЕРСЕНА (1970 р.)
"Ніколи не намагайтеся залякати себе словом "кінець". Закінчень у казки може скільки завгодно, хоч всі 13".
Д. Родарі
У дитинстві мріяв стати художником, потім захоплювався музикою, а пізніше мріяв стати винахідником неймовірних іграшок. Його визнали найкращим письменником Італії і добрим другом дітей. Казкар подарував дітлахам безліч незвичайних історій: «Пригоди Цибулино», «Подорож Блакитної стріли», «Джельсоміно в країні брехунів», «Граматика фантазії», "Торт у небі", "Казки по телефону". Книги Родарі близькі до італійського дитячого фольклору. У його казках фантастика переплітається з реаліями сучасної Родарі Італії. Славу письменникові принесла повість-казка «Пригоди Цибуліно». Цибуліно — це хлопчик-цибулинка, який виявляє хоробрість та кмітливість у боротьбі проти злого синьйора Помідора і чванькуватого барона Апельсина. Люди, тварини, птахи допомагають Цибуліно. У повісті-казці «Подорож Блакитної Стріли» читач потрапляє у світ ляльок, що прагнуть принести радість бідним дітям. «Маленькі волоцюги» і «Джельсоміно в Країні брехунів» розповідають про мешканців Південної Італії. Книга «Чим пахнуть ремесла» знайомить малят з різними професіями, кожна з яких має свої барви, особливий, неповторний аромат.
І такий цікавий факт: 1979-го письменник відвідує Радянський Союз. Він мав написати про радянську школу. Три місяці збирав матеріали. І надто сумною видалася йому картина радянської школи та дітей у ній: "Я стояв на голові, щоб розворушити їх, але так і не зумів — вони сиділи, наче заморожені". На питання, чи писатиме він книжку, відповів: "Нізащо!
