ЗАГАЛЬНОСИСТЕМНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС
«КРАЇНА ДИТЯЧИХ МРІЙ»
ПРОДОВЖЕННЯ УЛЮБЛЕНОЇ КНИГИ ВІД ІГОРЯ – ШАНУВАЛЬНИКА КНИЖКОВОЇ МАГІЇ І НЕ ТІЛЬКИ…
ГАРРІ ПОТТЕР І ЗІЛЛЯ ВОЛДЕМОРТА
1. Що сказав дядя Вернон
- Дадлі, любий, - прохрипів дядя Вернон, - залишаю тобі все, що маю.
- Тату, - ридав Дадлі, - так нечесно: спочатку мама, тепер ти…
- Дадлі, - з останніх сил він прошепотів, - Гаррі…
- Що, Гаррі? Який Гаррі?- кричав Дадлі
Але дядя Вернон не відповідав: він помер.
2.Таємницю заповіта відкрито
- Смерть відбулася від перевтоми, - сказав доктор.
Дадлі промовчав і разом з Марермелі пішов в дім.
Тітка довго ридала в хустку. Нарешті вона заспокоїлась та сумно подивилась на снідавшего Дадлі.
- Тітко, ви пустите мене до себе жити? Я буду прибирати свою кімнату кожен місяць.
- Що? – розгнівано перебила його Марермелі. - Дадлі, іноді мені здається, що ти такий же дурний, як Гаррі Поттер…
- Ну звичайно! –закричав Дадлі,- Гаррі Поттер!
Він розповів, як батечко прошепотів: «Гаррі…»
Тітка завмерла та декілька хвилин не рухалась. Потім вона сказала:
- Мабудь Вернон хотів сказати, щоб ти в нього жив, тому що він жив тут!
-
3. Драко допомагає
Дадлі знав, що першого вересня на станції збираються чарівники, щоб їхати в Хогвартс. Дадлі подивився на календар: 23 серпня. «Що ж,- подумав Дадлі, - я зустрінуся з Гаррі.» На останні гроші він прожив до вересня. В перший день осені він взяв валізи. Вони були набиті гаджетами та іграшками. Його друг на машині підвіз на станцію. Важко відсапаючись, Дадлі тягнув речі на вокзал. Він зупинився біля стіни-портал та став прислухатися до розмов. От жінки розмовляють о своїх дітях, от чоловіки з чогось сміються. От… Нарешті йому пощастило. Батько з білим волоссям сказав сину:
- Пішли, а то запізнимося на потяг «Хогвартс»
- Пробачте, де живе Гаррі Поттер?
- А де це? – спитав Дадлі.
Драко уважно вивчав співрозмовника очима
- Та ти ж магл! – сказав Драко, дістаючі чарівну паличку,- навіщо тобі Поттер?
- Ну…це мій двоюрідний брат, - прошепотів Дадлі.
Драко подивився на Дадлі.
- Гаразд, - нарешті сказав він,- я відведу тебе через 5 хвилин.
Він підійшов до стіни та щез.
4. Зустріч
Коли Драко зник, Дадлі сів на сумку з телевізором та став читати комікси. Нарешті Драко повернувся і сказав: «Ходімо» та пішов з вокзалу. Дадлі ледве встигав.
- Може допоможеш? – попросив він
- Що?- розгнівався Драко, - Я втрачаю на тебе час, а ти не можеш протягти свій мотлох!
Вони підійшли к звичайним будинкам. Драко взяв Дадлі за руку та витягнув чарівну паличку. Тепер здивувався Дадлі: з’явилася кав’ярня.
- Привіт, Том, - крикнув Драко, заходячи в приміщення. Вони підійшли до стінки і вона роздвинулась, з’явилася вулиця.
- Кошачій провулок, - оголосив чарівник.
Вони підійшли до першого будинку. Драко кудись пішов, а Дадлі нажав на дзвінок. Почулися кроки. Двері відчинив Гаррі.
- Дадлі? – здивувався Гаррі, - Що сталося?
- Тато вмер,- заревів Дадлі
- Знаю, - кивнув Гаррі, - А чого прийшов?
- Ну, розумієш, -почав Дадлі ,- Ти жив у мене 17 років, тому я буду жити тут.
- Будеш жити в мене 11 років і 9 місяців.
- Ні, - заперечив Дадлі,- Я буду тут жити до останніх днів мого життя.
- Або не будеш жити взагалі.
Вони увійшли в дім
- Іди витри очі,- наказав Гаррі
- Ні, - заволав Дадлі,- не буду я нічого витирати.
- Тоді двері там, - спокійно промовив Гаррі.
- Гаразд,- зітхнув він, - де моя кімната?
Гаррі пройшов в комору і сказав, що це кімната саме для нього.
- Що, - обурився Дадлі,- я хочу нормальну кімнату.
- Де 10 років я жив? В комірчині, - зауважив Гаррі.
- Дай мені нормальну кімнату,- загарчав Дадлі.
- Гаразд,- погодився Гаррі.
- Вони прийшли до бібліотеки і підійшли до книг з зельєваренія. Книжкова шафа від’їхала в сторону та брати побачили кімнату з ліжком, стільцем та шафою.
- О, тут я розумію: кімната, - промовив Дадлі.
Дадлі почав розкладати речі, а Гаррі пішов на роботу. Наступного дня Дадлі замовив сніданок в ліжко. Гаррі пообіцяв, що накладе всі закляття, які знає, якщо він не встане. Після сніданку Дадлі почав дивитися телевізор.
Тут Гаррі не втримався. Він дістав чарівну паличку та сказав: «ІМПЕРІУС!». Тиждень пройшов спокійно. Дадлі слухняно наводив порядок в кімнаті. Потім Гаррі почаклував. Це була його велика помилка.
5. Підслухана розмова
Ввечері Гаррі вернувся з роботи похмурий.
- Що сталося? - спитала Джинні.
- Професор Стейн зварив зілля. Що якщо Волдеморт помер, а хтось випив це зілля і в цю істоту вселилася душа Волдеморта?
- І де це зілля? - поцікавився Джинні.
- Десь в Єгипті на якомусь леві.
- Цікаво що це і де це.
Дадлі випадково почув розмову і йому стало цікаво, хто такий Волдеморт. Він знайшов його в книжці «Найвидатніших чарівників». « Волдеморт – той, кого не можна називати. Найкращий чарівник після Дамберга. Якщо він такий могутній, то він може зробити мене чарівником. Лев - це звичайно золотий Сфінкс». Його друг Перрі був льотчиком. Дадлі вирішив, що він їде до Єгипту та буде там цілий день. В 21.00 сьогодні він вилітає. Дадлі подивився на годинник: 20.11. Він ще може встигнути!
6. В Єгипет.
Дадлі взяв ліхтарик та ніж. Потім взяв гаманець та побіг до крамниці.
- Яка паличка була у Волдеморта?
- Вогонь дракона та чаклунський камінець, - протягнув чарівну паличку продавець.
- А що сталося?
Але Дадлі вже зник. Він прилетів в аеропорт.
- Перрі! - влетів в кабіну пілота Дадлі,- мені терміново потрібно в Єгипет.
- Гаразд, - погодився Перрі,- по старій дружбі.
- Шановні пасажири, - сказав Перрі в мікрофон, - ми летимо в Єгипет.
Дадлі вискочив з літака та одразу пішов купити морозиво.
Він побачив піраміди. Було дуже спекотно. Дадлі ледве дійшов до пірамід. Недалеко був сплячий Сфінкс.
7. Відрядження Волдеморта
За декілька годин Дадлі добрався до Сфінкса. Велетенський лев гордо дивився на хлопчика. «Що тепер робити», - подумав Дадлі. Потім обійшов Сфінкса. Між лапами був камінець з ієрогліфами. Тут Дадлі помітив, що у прищіпленій лапі Сфінкса щось блищить. І так це була колба з кришкою. Всередині плекалося синє зілля. Дадлі відкрив колбу і незабаром почув голос брата: «Дадлі!»
- Як ти тут появився, Гаррі?
- От як!
Він повечеряв та сів за комп’ютер брата. Дуже швидко він знайшов Сфінкса. Гаррі сів на « Блискавку» та трохи подумавши взяв бузинову паличку. Гаррі вилетів та полетів.
І в цей час Дадлі вийшов з літака. Десь через годину Гаррі побачив Сфінкса. Там був Дадлі з зіллям.
- Дадлі! Залиш зілля!, - крикнув Гаррі, - але було пізно.
К Гаррі прилетіла пуста колба.
8. Жорстока битва
За декілька секунд він приземлився на землю. Тим часом на місті Дадлі опинився Волдеморт.
- Роздвоїться! - крикнув Гаррі.
Волдеморт роздвоїлся. По одну сторону впав Дадлі, а на другу Волдеморт.
- Авада Кедавра!- крикнув він.
- Протего!- крикнув Гаррі
Волдеморчик отлетів. Палочка Волдеморта полетіла к Гаррі. Волдеморчик скрився за Сфінксом. Та незабаром почулося: «Моде Кедавра!». Із Сфінкса вилетів на метлі посміхающийся Альбус.
- Альбус?!- вигукнув Гаррі,- чудова праця. Як вчасно.
Альбус ще дуще посміхнувся. Він чув розмову батьків та полетів за батьком в Єгипет. Гаррі з сином дали премію та вони повернулися додому. А речі Дадлі? Їх Гаррі залишив собі.
-
Гей, Альбус, швидше займай комп’ютер!
ЩИРО ЗИЧИМО ЮНОМУ ПИСЬМЕННИКОВІ НАСНАГИ І ХИСТУ!
Немає коментарів:
Дописати коментар