Блог бібліотеки-філії № 11

ВОСКРЕСІННЯ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

18.12 - 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 М. КУЛІША (1892-1942), УКРАЇНСЬКОГО ДРАМАТУРГА

  "Куліш-драматург був талант світового масштабу"

                                                                                        Ю. Смолич

"Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна."
                                                                                                    М. Куліш

    Заснував модерну драму в українській літертурі і відкрив нові напрямки у розвитку світової драми XX-го  століття.  Лесь Курбас називав  драматичну манеру Куліша "романтичною в реалістичному". Велика  дружба з Курбасом  народила модерний український театр світового рівня. Найчастіше у театрі "Березіль" Курбас ставив саме п'єси Куліша. Три з чотирьох шедеврів драматурга — “Народній Малахій”, “Мина Мазайло”, “Маклена Граса” - стали вершиною режисерських надбань Курбаса, вивели український "Березіль" на світовий рівень. Крім Леся Курбаса, неперевершеним драматургом  Куліша зробила ще дружба  з Хвильовим.  Одним ударом “Народного Малахія” було скинуте радянське сміття і розкрились глибокі рани України. Велике щастя, що Микола Хвильовий встиг надрукувати  “Мину Мазайла”  і “Народного Малахія”, бо з початку 30-их років ці найкращі твори Куліша були заборонені після  провалу спроби  змусити Куліша і Курбаса до ідейної капітуляції на театральному диспуті в Харкові 1929 року. Хвильовий заявив, що п'єси Куліша можна рівняти до “Ревізора” і що вони створили епоху і в театрі, і в житті. Куліш запекло боронив Курбаса, назвавши його геніальним режисером.   Четверта неперевершена драма Куліша “Патетична соната” була заборонена з самого початку. Курбасу не дали її поставити у театрі.  Але... з купюрами  Таїров поставив її у російському перекладі  в Москві, де вона йшла з аншлагами  і здобула Кулішеві  славу талановитого драматурга. Успіх вистави був шалений. П'єсу переклали на німецьку мову, вона почала поширюватися серед німецьких театрів. Німецька критика порівнювала її з "Пер Гюнтом". "Патетична соната" була створена Кулішем як відповідь на "Дні Турбіних" Булгакова,  матеріалом для якої послужили ті самі події української революції 1917 —1919 років, що і для відомої п'єси російського письменника. Побудована в ритмі сонати Бетховена,  п'єса Куліша написана мовою  криштально чистої музики.  

  Побачивши на власні очі голодомор 32-33 років, Куліш ледь не збожеволів: кілька днів у себе в хаті кричав і стогнав.  І - нове велике лихо -  самогубство Хвильового, про якого Куліш казав: “Це наш надхненник. Він перший відкрив нам очі на Україну”. Реакція Куліша на загибель друга була несамовита. Всю ніч стояв Куліш коло мертвого побратима, а коли вже на цвинтарі труну опускали у могилу — кинувся на коліна з криком: “Сонце моє!”  Куліш сумував так, що дружина заховала його револьвери. Помітивши це,  сказав: “Будь спокійна, я не зроблю того, що зробив Хвильовий. Я знайду в собі сили і буду боротись до кінця.”  І Кулішеві з Курбасом   вдалося поставити  нову п'єсу “Маклена Граса”. Але щоб це могло статися, Куліш... помістив дію п'єси в Польщі. І відбулася незвичайна прем'єра: у супроводі озброєної охорони на спеціально лише для них влаштований перегляд прийшли верхівка НКВД та політбюро ЦК КПУ і... зрозуміли, що   п'єса...  не про Польщу, а про Україну, що демонський збанкрутований грач — це вони самі, Маклена — український народ, поет Падура — сам Куліш, а сама книга задумана і виставлена як лебедина пісня великого драматурга великого театру великим режисером. “Маклена Граса” після сьомої вистави  була заборонена. “Березіль” ліквідований. Курбас і Куліш заарештовані і засуджені до 10 років ув'язнення на Соловках як “вороги народу”.  Родину драматурга  викинули з помешкання: дружина і двоє дітей кілька днів жили просто неба.  На першому всесоюзному з'їзді радянських письменників Миколу Куліша оголосили буржуазно-націоналістичним драматургом. На Соловках утримувався в суворій ізоляції, але  писав. Святкуючи 20-річчя жовтневих подій,  3 листопада 1937 року радянська влада розстріляла  Куліша в урочищі Сандармох  разом з геніальним Валер'яном Підмогильним. Реабілітований 4 серпня 1956 за відсутністю складу злочину. 

ПИШУ Й ПИСАТИМУ, БО ВІРЮ В ПЕТРАРКУ І В ВІЧНУ ЛЮБОВ
                                               М. Куліш