вівторок, 12 грудня 2017 р.

13.12 - 220 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕНРІХА ГЕЙНЕ (1797-1856), НІМЕЦЬКОГО ПОЕТА


Мой день был ясен, ночь моя светла,
Всегда венчал народ мой похвалами
Мои стихи. В сердцах рождая пламя,
Огнем веселья песнь моя текла
                                                                                        Г. Гейне 



 Останній поет «романтичної епохи» і одночасно її очільник. Поезія Гейне - це  вище досягненням німецького романтизму і взагалі один з  поетичних Еверестів XIX століття. Надав німецькій мові легкість та елегантність.  Належить до німецькомовних поетів, твори яких перекладено на найбільшу кількість мов світу.  У Берлінському університеті слухав лекції  Гегеля.  Визнання у Німеччині принесла йому «Книга пісень»  , а згодом ця збірка взяла у поетичний полон і  інші країни Європи. За життя автора її видавали 13 разів. Багато віршів було покладено на музику Шуманом, Шубертом, Брамсом, Чайковським, Штраусом, Грігом. Романтичний образ самотньої сосни Гейне відомий ще і  за знаменитим перекладом Лермонтова. Його  неперевершений вірш, присвячений рейнській красуні Лорелей, - це дихання давньої народної легенди про загиблу нещасну дівчину, котра випливає на узбережжя і заворожує всіх, хто пливе Рейном поблизу високої скелі.   Вірш стан народною піснею. Статуя  Лорелай стоїть у  Нью-Йорку.   Поет  багато подорожував, відвідуючи Англію і Італію. Враження від цих поїздок відбились у його дорожніх нарисах.  У газетах прочитав про Липневу революцію і... поїхав до Франції. Все подальше життя пройшло у Парижі. Боровся з важкою хворобою: туберкульозом хребта. Востаннє вийшов з дому у травні 1848, щоб відвідати... Лувр. Решту років  був прикутий до ліжка. Приятелював з багатьма видатними людьми: Оноре де Бальзаком, Жорж Санд, Андерсеном, Вагнером. Своїй батьківщині присвятив поему «Німеччина. Зимова казка». Навіть зі своєї зірки у вічності Гейне дратував третій рейх. У роки фашистського правління в Німеччині Гейне заборонили і всі його пам'ятники були зруйновані. Серед книг, які нацисти публічно спалювали в 1933 році, були і книги  Гейне. Ці вогнища підтвердили його пророцтво: "Там, де спалюють книги, в кінці спалюють і людей."  Останніми словами в його житті були  «писати», «папір», «олівець».

В море сказочного мира,
В синем море вечной сказки
Мой корабль, мечте послушный,
Пролагает путь волшебный
                                                                                          Г. Гейне

Немає коментарів:

Дописати коментар