четвер, 11 вересня 2014 р.

11.09. - 150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 
П. А. ГРАБОВСЬКОГО (1864-1902), 
УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА
    Борців не лякають пригоди,
Шлях мочений кров'ю і потом,
Нас виведе в панство свободи
Не нині, не завтра, так потім! 
 П. Грабовський


    Український поет-лірик, публіцист, перекладач, яскравий представник української інтелігенції, яка в умовах самодержавної Російської імперії вела боротьбу за національну волю України. Створив привабливий образ ліричного героя — борця за утвердження справедливого суспільно-політичного ладу. Автор перекладів світової поезії.  

    Це була незламна мужня особистість, життя якої належало рідній Україні. У харківській духовній семінарії Грабовський самотужки знайомиться з художньою класикою. За поширення забороненої  політичної літератури його заарештували і виключили з семінарії, а трохи пізніше він був засуджений на п'ятирічне заслання до Сибіру, термін якого пізніше збільшився. На місці відбування покарання у зв'язку з репресіями  самодержавства проти політичних засланців Грабовський та його товариші пишуть відомий протест «Русскому правительству». Ця акція стала причиною  третього арешту,  який він провів в Іркутській губернській в'язниці. Цей час був переломним для літературної творчості поета. Він зав'язує листування з І. Франком, надсилає вірші у галицькі часописи. На засланні Грабовський, використовуючи спогади тутешніх очевидців, написав нарис-життєпис про Миколу Чернишевського - відомого російського письменника та революціонера-демократа, також покараного за політичну діяльність царським урядом. Разом із товаришами Грабовський був засуджений на поселення у найглухіших місцях Східного Сибіру: Вілюйськ, Якутськ. Тобольську судилося бути останнім містом у його житті. Поету так і не пощастило повернутися в Україну, як він про це мріяв. Похований, згідно із заповітом, на кладовищі поруч із декабристами, якими він захоплювався.


      Залишив нащадкам статті, що містять розгляд творчості Тараса Шевченка й Олександра Пушкіна та міркування про їх значення.


    Упродовж усього творчого життя Грабовський здійснював величезну роботу як перекладач творів світової поезії. Українською мовою завдяки праці поета зазвучали російські билини, твори Державіна, Жуковського, Пушкіна, Рилєєва, Полежаева, Лермонтова, Тютчева, Огарьова, Олексія Толстого, Некрасова, Добролюбова, Плещеева, Майкова. Грабовському належать переклади поем Джорджа Байрона, поем Роберта Бернса, віршів Шеллі, Вордсворта, Лонгфелло, Ґете, Гейне, Беранже,  Гюго, Метерлінка. Значне місце у перекладах Грабовського займають поети слов'янських, скандинавських та угорської літератур. Поет-перекладач мріяв про видання українською мовою творів угорського поета Петефі. Одним із перших в Україні звернувся Грабовський до грузинської (Ілля Чавчавадзе, Церетелі) та вірменської (Ованес Туманян) поезії. Переклади  сам автор  називав  «переспівами». Своєрідністю перекладацької діяльності Грабовського є те, що поет щедро наснажував перекладний твір пафосом й ідеями власної творчості. 


   Цікавий факт: Павло Грабовський - батько Бориса Грабовського - відомого український фізика, творця електронної системи передачі на відстань рухомого зображення. 
 А ТИ ЧИТАВ ПАВЛА ГРАБОВСЬКОГО?

Немає коментарів:

Дописати коментар