Мати
Вольтера була дочкою секретаря кримінального суду, а батько — нотаріусом і
збирачем податків. Сам письменник не любив батька і його ремесло. Він волів
оголосити себе позашлюбним сином шевальє де Рошбрюна - злиденного
мушкетера і поета, ніж залишатися сином заможного буржуа.
На вимогу батька зайнявся вивченням права. Незабаром проти батькової волі
проміняв юриспруденцію на лаври зухвалого віршотворця. За складання сатири на
реґента Франції герцоґа Орлеанского автор-початківець потрапив у Бастилію,
проте рік ув'язнення не охолодив його літературного запалу. Незабаром була
поставлена його перша значна п'єса «Едіп», прихильно сприйнята публікою.
Свої
ліберальні погляди Вольтер виклав у «Філософських листах». Книга була спалена
за вироком Паризького парламенту, а автор опинився під загрозою нового арешту.
Таке велике значення мають книги на формування світогляду суспільства.
Вольтер співпрацював в «Енциклопедії» Дідро, яка мала велике значення для
розвитку та поширення ідей Просвітництва у Європі. Ставши людиною багатою і
цілком незалежною, капіталіст, землевласник і в той же час власник ткацької і
часової майстерень, Вольтер міг тепер вільно і безбоязно представляти у
своїй особі громадську думку проти доживаючого свій вік
соціально-політичного порядку.
Лірика молодого Вольтера перейнята епікурейськими мотивами, містить випади
проти абсолютизму. Його зріла проза різноманітна за темами та жанрами:
філософські повісті («Кандид, чи Оптимізм», «Простодушний»), трагедія в стилі
класицизму «Брут», сатирична поема «Орлеанська незаймана». Вольтер зіграв
значну роль у розвитку світової філософської думки, в ідейній підготовці
Великої французької революції кінця XVIII століття.
А ТИ ЧИТАВ ВОЛЬТЕРА?
Немає коментарів:
Дописати коментар