середа, 29 листопада 2017 р.

29.11 - 215 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІЛЬГЕЛЬМА ГАУФА (1802-1827), НІМЕЦЬКОГО КАЗКАРЯ


"... слухаючи казку, відчуваєш своєрідну чарівність. ... Сам переживаєш всі пригоди, про які ведеться розповідь, наяву бачиш людей, духів, фей і весь навколишній їх чарівний чудовий світ, що не зустрінеш в повсякденному житті, а потім, коли ти залишаєшся один, тобі є що згадати, як запасливому мандрівнику в пустелі є чим вгамувати голод"
                                                                                                                               В. Гауф


Я - Оринка. Мені 8 років. Мене чарує чаклунство Гауфа.  У його казках фантастичне переплітається з реальним, сумне зі смішним. Перемагають ті, хто має добре серце і понад усе цінує честь, як Омар з казки "Гаданий принц", маленький Мук чи Саїд. А ще мене дуже вразила казка "Холодне серце" про Мунка, який мріє про багатство і заради нього готовий на все: навіть віддати своє серце...

   Незвично коротке життя: 25 років - і надзвичайна любов до подорожей: він встиг побувати в Бремені, на батьківщині братів Грімм в Касселі, в Брюселі, Парижі, Лейпцигу, Берліні, Дрездені. Для своїх маленьких вихованців він створив чарівні казки. Як тількуи їх опублікували, Гауф став знаменитим. А ще під впливом романів Вальтера Скотта з під пера письменника виходить історичний роман "Ліхтенштейн", визнаний одним з кращих історичних творів XIX століття. Вірші Гауфа стали улюбленими піснями його народу. Пісні зробили його ім'я відомим у Німеччині, а казки - у всьму світі. Хист оповідача виявився у майбутнього письменника ще в шкільні роки: він вигадував прецікаві історії, якими захоплювалися не лише його товариші, а й дорослі. Його ім'ям названа премія дитячої і юнацької літератури. 

понеділок, 27 листопада 2017 р.

ВШАНУВАННЯ  ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ
У БІБЛІОТЕЦІ
 

 Голодомор – незагоєнна рана, 
Яка пече неначе в оці сіль…
                                                                     Палагняк 

В ЦЕЙ СКОРБОТНИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ДЕНЬ
ми дивилися історичну хроніку


З нами розмовляли письменники


Запалювали свічечку пам'яті


та пригощалися
  

МИ ПАМ'ЯТАЄМО!

пʼятниця, 24 листопада 2017 р.

25 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ
ПИСЬМЕННИКИ СВІДЧАТЬ
Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?
Де фільм, який нам показав би голод,
Отой проклятий 33-й рік?
Який співець поему склав про холод,
Чи розповів, як то людей в наш вік
Крушив і чавив пролетарський молот?

В скількох кровях купаючи той герб,
Жнива справляв на людській ниві серп?

Ю. Клен "Прокляті роки"

"Марія стоїть над дитинкою і думає:
"Вмреш, дитинко. На широкому світі немає вже для тебе трошечки хліба... Зовсім трошечки хліба..."
У. Самчук "Марія"

"В селі Кленоточі люди вмирали, як і скрізь на Україні, - їхній хліб і всяку поживу забрано, а самих покинуто на неминучу гибіль; бо держава, використавши силу проти них, як смертельний противник, відняла, крім харчів, також можливість заробити на прожиття. Стан - гірший, ніж під час чуми."
В. Барка "Жовтий князь" 


вівторок, 21 листопада 2017 р.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ У БІБЛІОТЕЦІ


"Як не можна спинити річку, що зламавши кригу навесні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани."
                                                                                                               М. Міхновський 

" Я... на 100% впевнений, що наше майбутнє в Європі і тільки в Європі"
                                                                                               Ю. Андрухович 



Сміються діти і душа радіє,
Ясніє небо і цвітуть сади.
Сміються діти, значить є надія,
Щоб буде щастя і життя завжди. 
                                                                  Н. Красоткіна 



 Наші солодкоїжки розважалися!
 

пʼятниця, 17 листопада 2017 р.



четвер, 16 листопада 2017 р.



Співпраця з гімназією № 3

МОВНІ АКОРДИ 
"Звучи, рідна мово!"


Як воду п'ю із чистої криниці,
З-поміж людей вишукую слова.
І наша рідна мова-чарівниця
У віршах повнозвучних ожива 
Л. Савчук


" Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови..."
                                                                                              Максим Рильський


понеділок, 13 листопада 2017 р.

14.11. - 110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002), ШВЕДСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ, ЛАУРЕАТА ПРЕМІЇ ІМЕНІ АНДЕРСЕНА



"А кому потрібен спокій? Треба, щоб було весело і забавно..."
А. Ліндгрен 



Я - Катеринка. Мені 12 років. Я в захваті від Карлсона,  Пеппі та Роні. А ще мені дуже подобаються "Расмус-волоцюга" та повісті про Калле Блюмквіста.  Герої Ліндгрен завжди веселі, дотепні, винахідливі, здатні на надзвичайні вчинки. А ще вони завжди за справедливість!


   Ця легендарна письменниця вже за життя стала предметом захоплення й поваги у всьому світі.  Її книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. Вона родом зі свого щасливого дитинства, в якому було багато ігор,  пригод і любові батьків. Про теплі відносини в сім'ї письменниця з  ніжністю розказала у своїй єдиній книзі, не зверненій до дітей, — «Самуель Август із Севедсторпа і Ганна з Гюльта». Від батька вона успадкувала веселу вдачу, багату уяву, хист до жартів.   Її здібності стали очевидними вже в початковій школі, де маленьку Астрід називали «віммербюнською Сельмою Лагерльоф».  Мамою  вона вигадувала різні цікаві історії для своїх дітей. Так вона записала повість, яку розповідала своїй доньці, коли та хворіла. Це була... «Пеппі Довга панчоха». Ця дивовижна  книжка перекладена понад шістдесятьма мовами світу. А ще письменниця створювала "книжки-малюнки" для найменьших читайликів, де ілюстрацій було більше, ніж тексту.  Тисячі шведських дітей виросли, слухаючи по радіо книги Астрід Ліндгрен в авторському виконанні. Вона отримала  шведську премію Сельми Лагерльоф та Орден усмішки. А ще світ знає її як велику шанувальницю тварин: закон про захист тварин 1988 року відомий у світі як закон Ліндгрен.

"Якби люди знали, як приємно ходити по дахах, вони б давно перестали ходити вулицями"
А. Ліндгрен

четвер, 9 листопада 2017 р.




"Мова  — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу."
 О. Олесь


Співпраця з КЗО СЗШ № 118


Бюро мовних цікавинок



 Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару.
 Лесь Танюк

вівторок, 7 листопада 2017 р.

9.11 - 145 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 Б. С. ЛЕПКОГО (1872-1941), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА


 Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні,
Квіти столочені, сльози розкочені
Я переллю у пісні.
                                                                                     Б. Лепкий
 
    Богдан Лепкий – величний зразок українського інтелекту і  українця-патріота. Надзвичайно обдарована і багатогранна особистість: поет, письменник, літературознавець, художник,  мистецтвознавець,  перекладач, талановитий викладач. Його творчість у радянські часи була заборонена. За кількістю написаного  поступається в українській літературі лише І. Франкові. Його перу належать  понад 80  книг, серед яких сім книг про легендарного гетьмана Івана Мазепу, який "...хотів Україну збудити... й обновити життям державним"; казки, вірші, поеми. Він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями.  Його твори перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською. Освіту здобув у Відні.   Малярство вивчав у Юліана Панькевича - знаного українського художника.  Залишив низку портретів українських поетів, серед яких - Т. Шевченко. Один із організаторів у Кракові вечора до 100-річчя від дня народження Кобзаря. Започатковував читальні «Просвіти» і бібліотеки. Чудовий викладач української літератури:  під час першої світової війни його лекції перенесли з бараків до міського театру.   Надзвичайний член Українського Наукового Інституту в Берліні. Належав до керівництва Українського Наукового Інституту у Варшаві. Президент Речі Посполитої надав йому титул надзвичайного професора університету. Академік відновленої у Варшаві Київської Могилянсько-Мазепинської Академії. Член Історично-Філологічного Товариства у Празі. До 60-річчя йому вручили викутий з добутої московської зброї, відзначений гербом гетьмана І. Мазепи і Тризубом, «перехідний перстень Мазепи» — відзнаку уряду УНР, Грамоту Головного Отамана УНР, Грамоту «Української Громади» Берліна, Грамоту Української Бібліотеки С. Петлюри в Парижі. Вірш «Журавлі»  став народною піснею. Уклав  «Читанку» і  перший незалежний від польської Шкільної Ради народний буквар. Переклав польською мовою "Слово о полку Ігоревим". Цей переклад високо оцінив Франко. Перекладав українською  М. Конопніцьку, А. Міцкевича, Г. Гейне, П.-Б. Шеллі, І. Крилова, М. Лермонтова, О. Пушкіна, В. Короленка, польською — М. Рильського, П. Тичини. 


Похилився поет над минулим,
Доторкнувся до споминів струн.
Аж раптово над ним промайнуло
Старосвітське: "Не весь я умру"
                                                                   Б.-І. Антонич "Богдан Лепкий"

пʼятниця, 3 листопада 2017 р.


середа, 1 листопада 2017 р.



Темрява світить гарбузовими очима...


 Тут дуже весело – гарбуз такий зубатий,
 Що може крізь дірки світитись і моргати