четвер, 19 вересня 2019 р.

20.09 - 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 І. О. СВІТЛИЧНОГО (1929-1992) - УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА, ЛАУРЕАТА ПРЕМІЇ ім. ШЕВЧЕНКА


 "А в мене - тільки слово, 
Те, що мати
 Навчила мене першим вимовляти,
 Навчила гідно на устах нести."
                                                                            І. Світличний


  Поет, для якого поезія стала "свободою серця". Український патріот, який пройшов тернистий шлях на Голгофу. Людина європейської формації. Інтелігент з ениклопедичними знаннями: мав одну з найкращих приватних бібліотек. Книги були його справжніми друзями і у радянському концтаборі:  коли Світличного пересилали по етапу і йому треба було спакувати речі, виявилося, що книжки зайняли кільканадцять ящиків, тому начальство речі Світличного змушене було відвезти вперше і востаннє в історії табору на вокзал підводою.  Людина назламної сили духу: вийшовши з радянського карцеру, сказав без жодної іронії: „Життя чудове!”.    Духовний лідер національно-демократичного руху 60–х р. -  вихідець з Луганщини (Старобільськ). 1965 йому заборонили друкувати будь-що. Співзасновник Клубу творчої молоді. Рух, започаткований Клубом, а також люди, що гуртувалися довкола нього, були власне тими, кого згодом назвуть поколінням шістдесятників. Світличний всіляко підтримує свіже талановите слово Драча, Костенко, Вінграновського. „Доброокий“ – так Василь Стус назвав Івана Світличного. А в листах додавав: „Все кращого в мені – це Іван. Усе кращого в багатьох інших – від Івана. Він роздарував себе про проскурах. Виняткова роль, виняткова самопожертва – без тіні докору“. Інтелігентна людина, яка створила громадянські гасла: "Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?". Виборював "Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою". Масштаб особистості Світличного був такий великий, а протести з приводу його першого арешту такі численні, що радянська влада не наважилися  його посадити 1965. Саме тоді на Захід були передані „Щоденники” Василя Симоненка і там опубліковані. 1972  Світличного заарештували вдруге разом з В. Стусом. На закритому судовому процесі винесено вирок: 7 років концтаборів суворого режиму і 5 років заслання. Відбував покарання у таборах Пермської області.  Душа табірного руху Опору — його називали «табірною совістю».  1974 Світличного на 56-й день голодовки (він важив тоді 46 кг) відправили етапом на виховну «профілактику» до Києва і, не досягши бажаного результату, повернули назад до табору. Заслання віббував на Алтаї. Працював  палітурником у бібліотеці.  Пережив клінічну смерть, складну нейрохірургічну операцію в непристосованих умовах, гіпсове ліжко, частковий параліч. Вижив тільки завдяки самовідданому доглядові дружини. Звільнений тяжко хворим 1983.   Над його ліжком висіла карта Радянського Союзу: Іван просив позначити на ній місця, де сидять його товариші. Говорив дружині, посміхаючись: "Дивись, Льолю, українці окупували цілий Сибір!" Державну премію України імені Тараса Шевченка І.Світличному присуджено 1994 посмертно за збірку поезій, поетичних перекладів і літературно-критичних статей «Серце для куль і для рим».  Своєрідним тюремним щоденником є цикл «Ґратовані сонети».  Чи не найсильнішою в поетичному доробку І.Світличного є написана в таборі поема «Курбас». Портрет Світличного намалювала Алла Горська. Перекладав зі слов'янських мов, зі французької. Його поетичну інтерпретацію П. Беранже можна зарахувати до вершин перекладацької майстерності.  На могилі Світличного на Байковому кладовищі, згідно з його останньою волею  стоїть козацький хрест з написом „Він був світильником, що горів і світився”. Похований у вишиванці, подарованій йому Василем Стусом. 



  Вщухає суєтна тривога.
І в небесах я бачу Бога,
І Боже слово на землі. 
 
                                                       І. Світличний   

четвер, 5 вересня 2019 р.


                                   


   Кількість переглядів нашого блогу користувачами з різних країн перевищила 52 000: Україна - 36808, Росія - 7736, США - 3059, Германія - 1389, Франція - 709, Португалія - 543, незнайомий регіон - 380,  Японія - 189, Польща - 133, Єгипет - 226, Нідерланди - 81, Іспанія - 77, Данія - 72, Індія - 58, Великобританія - 48, Кенія - 47, Канада - 33, Китай - 33, Швейцарія - 29,  Сербія - 28,  Литва - 24, Тайланд - 22, Болгарія - 21, Ізраїль - 20, Білорусь - 27, Ліхтенштейн - 15, Швеція - 14, Мексика - 12, Бангладеш - 11,  Греція - 11, Казахстан - 11, Румунія - 11, Фінляндія - 11,  Турція - 9, Азербайджан - 7, Італія - 6, Молдова - 6, Пакістан - 6, Перу - 6, Чехія - 6, Індонезія - 5,  Туркменістан - 5, Узбекістан - 5, Філіппіни - 4,  Австрія - 3, Арменія - 3, В'єтнам - 3, Венесуела - 3, Грузія - 3,   Латвія - 3, Норвегія - 3,  Бахрейн - 2, Бельгія - 2, Ірак - 2,  Ірландія - 2,  Ліван -2, ОАЕ - 2, Саудівська Аравія - 2, Сінгапур - 2, Австралія - 1,  Багами  - 1,   Колумбія - 1, Коста-Ріка - 1, Кот - д'Івуар - 1,  Малайзія - 1, Мальта - 1, Марокко - 1, Нігерія - 1, Нікарагуа - 1,   Словенія - 1.    Ми дуже вдячні вам за підтримку!



                        

вівторок, 3 вересня 2019 р.



пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

МУЗИЧНИЙ ДИВОГРАЙ 
УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ

 СПІВУЧІ СЕСТРИ ТВЕРДУНОВИ 
ЗАВІТАЛИ ДО НАС У БІБЛІОТЕКУ


ЧАРІВНА І СВІТЛА УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ...

 

четвер, 15 серпня 2019 р.

ДАРУНОК БІБЛІОТЕЦІ!


Родина Шляк подарувала бібліотеці
 зібрану власними рученятками
 картину-пазл 
"Щасливе дитинство".

ЩИРО ДЯКУЄМО!

понеділок, 12 серпня 2019 р.

9.08 - 105 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 
ТУВЕ М. ЯНССОН (1914-2001) - ФІНСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ, ЛАУРЕАТА МІЖНАРОДНОЇЗОЛОТОЇ МЕДАЛІ імені АНДЕРСЕНА, ЛАУРЕАТА ПРЕМІЇ імені
 С. ЛАГЕРЛЕФ.


 «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря… я…ніколи б не почала писати». 
Т. М. Янсон
                                                                                                       
       Янссон завжди підкреслювала, що, в першу чергу вона - художник, але світове визнання здобула завдяки книжкам про мумі-тролів -  чарівних істот, що мешкають в ідилічній Мумі-долині. Вона написала про них більше 10-ти книжок, і ... 1500! оповідань в картинках, опублікованих у газетах!!! Саме ця фантастична кількість задовольнила інтерес дитячої публіки до мумі-тролів. Туве Маріка Янсон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон -  відомий скульптор, який сконструював фінські статуї  свободи. Мати - графічний дизайнер. Вперше про чарівних істот маленька Туве почула в домі свого дядька, коли  залазила до комірчини, шукаючи щось смачненьке. Дядько жартома лякав її злими тролями, які немовби живуть у комірці й охороняють харчі. А зовнішність  Мумі-троля народилася у суперечці з братом: передражнюючи його, Туве намалювала на стіні маленького бегемота, який і став  найвідомішим фінським казковим літературним персонажем. А ще  задовго до того, як Мумі-троль зажив самостійним життям на сторінках її літературних казок, вона зображала його маленьку постать на карикатурах замість власного підпису. Її живописні роботи представлялися на багатьох виставках Фінляндії і Швеції. Янссон любила англійську літературу і тому з особливим запалом малювала ілюстрації до книг Льюїса Керролла. А коли вона вперше проілюструвала власну казкову повість «Малюк троль та велика повінь», то відчула справжню свободу.  Книги про мумі-тролів були написані шведською; нині вони відомі у всьому світі в перекладах більш ніж 40 мовами. За бажанням польських дітей письменницю  нагороджено Орденом Посмішки.  У м. Тампере в приміщенні дитячої бібліотеки знаходиться Музей мумі-тролів. У ньому зібрано понад 2000 ілюстрацій до книжок Т. Янсон. Її книжки розходилися багатомільйонними тиражами і видавалися по всьому світу. «Капелюх чарівника» був перекладений навіть на японську, тайську і фарсі. Так Туве Янссон стала мільйонером і однією з найбагатших жінок у Фінляндії. Однак це була дивна мільйонерка!  Вона продовжувала вести дуже скромний спосіб життя: користувалася громадським транспортом, сама ходила за покупками і особисто відповідала на листи від своїх читачів. Письменниця викупила у власність острів Кловхарун у Фінській затоці, на якому вона часто усамітнювалася. Зараз він перетворений на музей-заповідник. Навіть і сьогодні доходи від реалізації продукції, що використовує образи мумі-тролів, складають таку ж частину державного бюджету Фінляндії, що і податкові відрахування корпорації «Nokia».


Я - Ганнуся. Мені 7 рочків. Я в захваті від мумі-тролів. Я навіть з матусею зв'язала гачком улюбленого казкового героя.


четвер, 8 серпня 2019 р.

9.08 - 120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 П. Л. ТРЕВЕРС (1899-1996) - АНГЛІЙСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ 
«Якщо вас цікавлять факти моєї біографії,  то історія мого життя міститься в „Мері Поппінс“...».
                                                                                    П. Л. Треверс  
 «... я ніколи не вважала "Мері Поппінс" дитячою книжкою. Я і думати не думала про юних читачів, і плекала надію, що моєю книжкою будуть зачитуватися дорослі – так і вийшло. Багато пані писали мені, що коли вони читали мою книгу дітям, батьки тихенько підкрадалися до дверей дитячої, щоб теж послухати"
                                                                             П. Л. Треверс 
 
   Одного разу Треверс довелося посидіти з двома дітьми. Для них вона придумала історію про няню, яка носила речі в саквояжі і мала парасольку з головою папуги на ручці. Так гувернантка Мері Поппінс прийшла в будинок № 17 у Вишневому провулку подбати про сім'ю Бенкс і їх чотирьох дітей. Це була надзвичайна няня, оскільки діти при ній постійно потрапляли в загадкові і чарівні історії.


 «Я ніколи не вважала, що придумала її. Може, це вона вигадала мене. Мабуть, тому мені так важко писати про себе».
 (Памела Треверс про Мері Поппінс)