13.О4 - 110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
О. Д. ІВАНЕНКО (1906-1997), УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ, ЛАУРЕАТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ, ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
"Писати я почала дуже рано, як тільки вивчилася читати, а читала я з чотирьох років..."
О. Іваненко
Оксана Іваненко - наша улюблена письменниця. Вона створила чудові казки для дітей - казки з фантастичними перетворюваннями: "Великі очі", "Чудесна квітка", "Три бажання", "Чарівні зерна". Її "Лісові казки" розповідають про життя рослин, комах, звірів. Всі вони розмовляють та думають. Нам це дуже подобається!
Своє життя письменниця присвятила дитячій літературі. І це не дивно: храмом її дитинства була батьківська бібліотека. У родині панував культ книги. Поруч з сім'єю Іваненків мешкав знаменитий автор «Сліпого музиканта» Володимир Короленко. Зростала дівчинка гарним оповідачем і неабияким казкарем: у шість рочків вона створює власний журнал. З дитинства почалася її любов до Шевченка, яка згодом перетвориться на справу її життя: над романом «Тарасові шляхи» письменниця працювала понад двадцять років. Від матері успадкувала педагогічний хист: мріяла стати вчителькою. Водночас вчилася і працювала у дитячому будинку. Саме тут вона і стала дитячою письменницею: діти ні на крок не відступали від молоденької студентки, а вона писала для них вірші та складала казки. А одного разу завідувачка замкнула її в кабінеті і таким чином змусила написати п'єсу для художньої самодіяльності. Її перу належить повість «Друкар книг небачених» про І. Федорова, «Богдан Хмельницький», «Марія» - про Марка Вовчка. Деякий час письменниця працювала головним редактором журналу "Барвінок". Її талант цінував Павло Тичина. Все життя вона дружила з Н. Забілою. Перекладала П. Бажова, В. Короленко, Андерсена, братів Грімм.
О. Іваненко
Марійка (читачка 11 років) та Кариночка (читачка 12 років) в захваті від книжок Оксани Іваненко
Оксана Іваненко - наша улюблена письменниця. Вона створила чудові казки для дітей - казки з фантастичними перетворюваннями: "Великі очі", "Чудесна квітка", "Три бажання", "Чарівні зерна". Її "Лісові казки" розповідають про життя рослин, комах, звірів. Всі вони розмовляють та думають. Нам це дуже подобається!
Своє життя письменниця присвятила дитячій літературі. І це не дивно: храмом її дитинства була батьківська бібліотека. У родині панував культ книги. Поруч з сім'єю Іваненків мешкав знаменитий автор «Сліпого музиканта» Володимир Короленко. Зростала дівчинка гарним оповідачем і неабияким казкарем: у шість рочків вона створює власний журнал. З дитинства почалася її любов до Шевченка, яка згодом перетвориться на справу її життя: над романом «Тарасові шляхи» письменниця працювала понад двадцять років. Від матері успадкувала педагогічний хист: мріяла стати вчителькою. Водночас вчилася і працювала у дитячому будинку. Саме тут вона і стала дитячою письменницею: діти ні на крок не відступали від молоденької студентки, а вона писала для них вірші та складала казки. А одного разу завідувачка замкнула її в кабінеті і таким чином змусила написати п'єсу для художньої самодіяльності. Її перу належить повість «Друкар книг небачених» про І. Федорова, «Богдан Хмельницький», «Марія» - про Марка Вовчка. Деякий час письменниця працювала головним редактором журналу "Барвінок". Її талант цінував Павло Тичина. Все життя вона дружила з Н. Забілою. Перекладала П. Бажова, В. Короленко, Андерсена, братів Грімм.
А ТИ ЧИТАВ ОКСАНУ ІВАНЕНКО?
Немає коментарів:
Дописати коментар