Блог бібліотеки-філії № 11

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ СТЕЖИНКИ РІДНОГО ПРИДНІПРОВ'Я 

Презентує пані Марія, завідуюча бібліотекою-філіалом

 

  Життя і творчість Т. Г. Шевченка пов'язані з історією нашого рідного краю. 

   Влітку 1843 року, як тільки закінчилися заняття в Петербурзькій академії мистецтв, Шевченко після 14 років розлучення з рідним краєм їде в Україну.

    Перебравшись на правий берег Дніпра, де Оріль впадає в могутню ріку, Шевченко поштовим трактом добирається від Верхньодніпровська до Катеринослава. З Катеринослава шлях Шевченкової подорожі привів його до Старого Кодака, де він оглянув залишки фортеці Кодак. Там же він побачив перший Кодацький поріг. Але особливе враження справив на поета п'ятий дніпровський поріг - Ненаситець, або "Дід", як його називали в народі. Можливо, саме його велична, грізна картина навіяла Кобзарю слова у вірші "Причинна": "Реве та стогне Дніпр широкий...".

   А далі була Хортиця, де розташувалася  Запорозька Січ.

Вдруге Шевченко побував на Придніпров'ї в липні 1845 року. Цього разу він відвідав Приорілля. Чарівні краєвиди цього краю з німими свідками бурхливих стародавніх часів - скіфськими та половецькими могилами і кам'яними бабами на них захопили поетичну уяву Кобзаря, і в своєму подорожньому альбомі він залишив нащадкам пейзажні малюнки "На Орелі", "Краєвид з кам'яними бабами" (можливо, ті баби і зараз стояль біля історичного музею).

 

ПАМ'ЯТАЄМО ШЕВЧЕНКО - ЛЮБИМО УКРАЇНУ!