ІДУ З ДИТИНСТВА ДО ТАРАСА
Ярослава Дмітрієва (12 років)
продовжує дитячу поетичну Шевченкіану від читачів бібліотеки зі своїм віршом "Тарас
Шевченко".
У тихому селі, що зветься Моринці,
Жив добрий, тихий хлопець по імені Тарас.
Велика ця людина із долею тяжкою
Шедеври малювала, гарні вірші писала.
Збулося те бажання, що душу дуже гріло:
Прославити свою рідненьку Україну.
І хочу я сказати Тарасовим нащадкам:
"Нехай цвіте навіки наш милий, рідний край".
Улюблений шевченківський твір
моєї родини - поема "Катерина". Коли я вперше прочитала її, я відчула
глибокий смуток у своєї душі за Катеринину долю.
Немає коментарів:
Дописати коментар