ІДУ З ДИТИНСТВА ДО ТАРАСА
Любонька Самокіша (10 років) відкриває дитячу Шевченкіану від читачів бібліотеки власним віршем "Шевченко у моєму серці"
Любонька Самокіша (10 років) відкриває дитячу Шевченкіану від читачів бібліотеки власним віршем "Шевченко у моєму серці"
Навкруг дерева та кущі,
Та трави запашнисті.
Як сильно пахне, як цвіте
Природа у вбранні барвистім.
Це все зустріти можеш ти
У славнім тихім гаї.
Туди сміливо можеш йти,
Там мрії на тебе чекають.
Та все так гарно, так чудово
Цей диво-чарівник зростив.
А доглядає сад цей наша рідна мова,
Що він її найперший відродив.
Прийдеш у гай - опинишся у казці,
Де все є,
тільки зла нема,
І добрі люди, гайдамаки щирі,
А з неба Катерина дивиться сама.
Який же славний чарівник
Зростив такеє диво?
Зростив такеє диво?
Це просто щирий садівник,
Це наш Шевченко милий.
А де ж, спитаєте ви всі,
Цей гай, куди нам йти?
Ну що ж, я привідкрию вам
Цієї таємниці дверці -
Цей гай розквів в моєму серці.
Я і моя родина
закохані у творчість Тараса Шевченка. Тому я з радістю взяла участь у дитячій
Шевченкіані. До речі, це моя перша проба пера і я рада, що перший вірш у своєму
житті я присвятила великому Кобзарю.
Немає коментарів:
Дописати коментар