вівторок, 7 листопада 2017 р.

9.11 - 145 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 Б. С. ЛЕПКОГО (1872-1941), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА


 Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні,
Квіти столочені, сльози розкочені
Я переллю у пісні.
                                                                                     Б. Лепкий
 
    Богдан Лепкий – величний зразок українського інтелекту і  українця-патріота. Надзвичайно обдарована і багатогранна особистість: поет, письменник, літературознавець, художник,  мистецтвознавець,  перекладач, талановитий викладач. Його творчість у радянські часи була заборонена. За кількістю написаного  поступається в українській літературі лише І. Франкові. Його перу належать  понад 80  книг, серед яких сім книг про легендарного гетьмана Івана Мазепу, який "...хотів Україну збудити... й обновити життям державним"; казки, вірші, поеми. Він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями.  Його твори перекладені польською, російською, чеською, німецькою, англійською, угорською, сербською, португальською. Освіту здобув у Відні.   Малярство вивчав у Юліана Панькевича - знаного українського художника.  Залишив низку портретів українських поетів, серед яких - Т. Шевченко. Один із організаторів у Кракові вечора до 100-річчя від дня народження Кобзаря. Започатковував читальні «Просвіти» і бібліотеки. Чудовий викладач української літератури:  під час першої світової війни його лекції перенесли з бараків до міського театру.   Надзвичайний член Українського Наукового Інституту в Берліні. Належав до керівництва Українського Наукового Інституту у Варшаві. Президент Речі Посполитої надав йому титул надзвичайного професора університету. Академік відновленої у Варшаві Київської Могилянсько-Мазепинської Академії. Член Історично-Філологічного Товариства у Празі. До 60-річчя йому вручили викутий з добутої московської зброї, відзначений гербом гетьмана І. Мазепи і Тризубом, «перехідний перстень Мазепи» — відзнаку уряду УНР, Грамоту Головного Отамана УНР, Грамоту «Української Громади» Берліна, Грамоту Української Бібліотеки С. Петлюри в Парижі. Вірш «Журавлі»  став народною піснею. Уклав  «Читанку» і  перший незалежний від польської Шкільної Ради народний буквар. Переклав польською мовою "Слово о полку Ігоревим". Цей переклад високо оцінив Франко. Перекладав українською  М. Конопніцьку, А. Міцкевича, Г. Гейне, П.-Б. Шеллі, І. Крилова, М. Лермонтова, О. Пушкіна, В. Короленка, польською — М. Рильського, П. Тичини. 


Похилився поет над минулим,
Доторкнувся до споминів струн.
Аж раптово над ним промайнуло
Старосвітське: "Не весь я умру"
                                                                   Б.-І. Антонич "Богдан Лепкий"

Немає коментарів:

Дописати коментар