Блог бібліотеки-філії № 11

2.10 - 110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

 І. П. БАГРЯНОГО (1906-1963), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА ТА ПИСЬМЕННИКА,  ЛАУРЕАТА ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ (1992 Р.)

"Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голгофу" 
                                                              І. Багряний

"Я не хочу вертатись до своєї Вітчизни саме тому, що я люблю свою Вітчизну. А любов до Вітчизни, до свого народу, цебто національний патріотизм, в СССР є найтяжчим злочином"
                                                                                                 І. Багряний

  Найвидатніша особистість першої хвилі української еміграції з Радянського Союзу. Голова Виконавчого органу Української Національної Ради і заступник президента УНР. Політичний діяч оунівського підпілля.  Цілих 17 років у Німеччині редагував газету "Українські вісті", яка висвітлювала ідею національного визволення й державності України, її об'єднання  "в єдину українську цілісність". Багряний першим розповів світові про страшні злочини НКВС "у квітучій Країні Рад". Лише  через 20 років після нього це зробить Солженіцин своїм романом "Архіпелаг ГУЛАГ" у російській літературі. Герої Багряного не визнають себе нулем в історії. Людина може і повинна кинути виклик системі більшовицького терору і вистояти. Захоплюючі і дінамічні сюжети постійно тримають читача в емоційному напруженні. Оптимізм серед трагедії, гумор серед відчаю. Написав першу політичну декларацію прав людини "Чому я не хочу вертатись до СРСР".  Саме у Багряного були всі шанси отримати Нобелівську премію з літератури: 1963 філія Об'єднання демократичної української молоді в Чикаго розпочала акцію за надання цієї престижної світової нагороди Багряному, але несподівана смерть письменника перешкодила офіційному висуненню. Шевченківську премію письменникові присудили посмертно за найталановитіши романи "Сад Гетсиманський" і "Тигролови".

Цікаві факти з життя Івана Багряного

 - 1925 року за власною ініциативою вийшов із комсомолу.

- 1929 на власний кошт видає віршовану поему «Ave Maria», яка  миттєво  забороняється цензурою й вилучається.  

- 1930 року побачив світ історичний роман у віршах «Скелька». У ньому розповідається про повстання в селі Скелька у ХVIII столітті проти свавілля московських ченців. Селяни спалили монастир, протестуючи проти національного гноблення.

- 16 квітня 1932 року був заарештований у Харкові й звинувачений «в проведенні контрреволюційної агітації». "Провина" Багряного - літературні твори: «Ave Maria», «Скелька», поеми «Тінь», «Вандея», «Гутенберг», соціальна сатира «Батіг». Пробув 11 місяців у камері одиночного ув'язнення. Засуджений на 5 років концтаборів і відправлений до Байкало-амурського табору. У 1936 утік, переховувався між українцями на Далекому Сході. Враження від цього періоду життя відбито в романі "Тигролови". Через 2 роки повернувся додому, був повторно заарештований. Акт  з висунутими проти нього новими обвинуваченнями про  участь чи навіть керівництво у націоналістичній контрреволюційній організації І. Багряний не підписав і вистояв ціною відбитіх легенів та нирок.  Автобіографічні подробиці про ці п'ять років життя письменник відобразив у романі «Сад Гетсиманський». 

- Після початку другої світової війни працював в ОУН: малював листівки, плакати, складав пісні, виступав перед воїнами УПА.  Одночасно він брав участь у створенні Української Головної Визвольної Ради - органа політичного керівництва українським визвольним рухом проти нацистів та більшовиків. Випадково врятувався від німецького розстрілу. 

  - У 1944 емігрував до Словаччини, а згодом до Німеччини. Новий Ульм став місцем його постійного перебування. Завдяки Івану Багряному це місце стало центром українського культурного відродження та демократично-визвольного руху. Заснував газету "Українські вісті" (до речі, вона і сьогодні є найкомпетентнішою в еміграції), кілька видавництв, у яких друкуються заборонені в СРСР книжки українських письменників (В. Винниченко, Т. Осьмачка), брав участь у створенні Мистецького Українського Руху, який згодом у США перетворився на  об'єднання українських письменників "Слово" з центром у Нью-Йорку. 

 - Посмертно реабелітовано у 1991, відтоді почала перевидаваться його творча спадщина.

 - Володимир Винниченко високо оцінив "Тигролови", прорікаючи велике творче майбутнє  авторові. Одразу після першої публікації цей роман переклали англійською, німецькою та голландською мовами.

 - "Сад Гетсиманський" Винниченко назвав "великим, вопіющим і страшним документом" радянської дійсності, сприяв його друкові у Франції. Прикметно, що призвіща слідчих, в'язнів, тюремних адміністраторів, подані в романі, - справжні. Багряний казав, що зберіг імена для того, щоб жертви не залишилися безіменними, а катів народу знали нащадки.

- 1996 з нагоди 90-річчя з дня народження письменника засновано літературну премію імені Івана Багряного.  Серед її перших лауреатів — Іван Дзюба - Герой України, громадський діяч,  український літературознавець, лауреат Шевченківської премії 1991 року.

В сміливих щастя завжди є!

Ми є. Були. І будем Ми! Й Вітчизна наша з нами!
                                                             І. Багряний