Блог бібліотеки-філії № 11

29.09 - 220 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

 К. Ф. РИЛЄЄВА (1795-1826), РОСІЙСЬКОГО ПОЕТА

Улюбленого поета-декабриста презентує пані Марія - завідуюча бібліотекою

И будет подвиг твой свободный

Святыней в памяти народной 

На все грядущие года

                                       Н. Огарев "Памяти Рылеева" 

Известно мне: погибель ждет

Того, кто первый восстает

На утеснителей народа, - 

Судьба меня уж обрекла, 

Но где, скажи, когда была 

Без жертв искуплена свобода? 

                                К. Рылеев "Наливайко"

     Один з найкращих російських синів: талановитий  поет романтик і революціонер-декабрист. Учасник закордонних походів російської армії 1814-1815 років. Завдяки перебуванню у Німеччині, Швейцарії, Франції захопився ідеями демократії. Взяв на себе керівництво Північним товариством декабристів. Готував повстання на Сенатській площі. Перебуваючи в фортеці, видряпав на олов'яної тарілці, в надії, що хто-небудь прочитає, свої останні вірші:

      

«Тюрьма мне в честь, не в укоризну,

За дело правое я в ней,

И мне ль стыдиться сих цепей,

Когда ношу их за Отчизну!»

   Страчений за наказом Миколи I. На ешафоті двічі вмирав за свободу: під час страти на шибениці обірвався. Після декабристського повстання твори Рилєєва були заборонені і здебільшого знищені. Водночас найкращі люди Росії переписували їх від руки та розповсюджували у прогресивному середовищі.

  Але для мене особисто Рилєєв важить набагато більше. Він - гідний росіянин, справжній великий друг українців: російський прихильник ідеї національного визволення України. Поет глибоко переймається демократичною минувшиною українського народу, його великою історією часів Київської Русі та славного козацтва. Саме на цих цінностях він жадає побудувати майбутнє демократичне суспільство Російської держави:

Увы! моя отчизна страждет, -

Душа в волненье тяжких дум

Теперь одной свободы жаждет.

  Його Войнаровський в однойменній поемі - носій української національної ідеї. Більше того: гетьмана Івана Мазепу в цій же поемі піднесено  на п'єдестал героїзму:

Он приковал к себе сердца:

Мы в нем главу народа чтили,

Мы обожали в нем отца,

Мы в нем Отечество любили,

 за що йому дуже дякував перший український енциклопедіст  М. Маркевич від імені українського народу. Серед    росіян —  ... обурення. Саме на противагу Рилєєву О. Пушкін створив свою «Полтаву». Збереглися уривки вже окремої поеми Рилєєва «Мазепа», перейняті пафосом боротьби проти російського поневолення України. Його симпатії до України визначилися і його переконанням, що українському народові залишилася чужою рабська психологія, породжувана російським кріпацтвом. Свої балади він навіть називає українським словом "думи".  Погляди Рилєєва шанував Шевченко, який був великим прихильником декабристського руху. Твори Рилєєва  перекладали українською  П. Грабовський, П. Мирний,  П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко.

P. S. 

Завжди, коли звучить ім'я Кондратія Рилєєва, я згадую неперевершений вірш російської поетеси Юлії Друніної "Тринадцатое июля":

"О, боже! Сорвался Рылеев - 

Надежней петли не нашли!

О, боже! Собрав все силы,

Насмешливо он хрипит:

"Повесить - и то в России

Не могут как следует!

Стыд!..."