Блог бібліотеки-філії № 11

ПОЕТИЧНО-КРАЄЗНАВЧА РОЗВІДКА РІДНОГО МІКРОРАЙОНУ

Літературну перлину рідного мікрорайону поетесу Дору Калинову презентує пані Марія, завідуюча бібліотекою

Не хочу я ні почестей, ні слави,

Ані медалей, ані нагород.

Все це дається людям для забави,

А хочу я, щоб був живий народ.

 Дора Калинова

     З Дорою Калиновою я познайомилась в день відкриття бібліотеки у новому приміщенні 11 грудня 2009 року. Але це ім'я було мені відомо задовго до нашої першої зустрічі. Дійсно, поетеса пише вірші, до яких звертаєшься знову і знову. До речі, вона справжній майстер як українського, так і російського слова. 

      Ще в студентські роки юна дівчина увійшла до складу делегації на республіканську нараду молодих письменників. На все життя запам'ятала вона київські зустрічі з живими Максимом Рильським, Миколою Бажаном, Володимиром Сосюрою, Андрієм Малишко, Платоном Воронько, Остапом Вишнею. Важлива віха в її житті - 1958 рік. Дора Калинова закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. В цьому ж році вперше були надруковані її вірші. Згодом вийшла і перша власна книжка "Пісня юності". 

       Друга збірка "Крик из долгого молчания" народилася  в 1991 році. В книгу прози "Я вас люблю, про вас пишу" Дора Калинова включила ранні публікації, фрагменти радіопередач та власні статті з періодичної преси.

      В 1993 р. виходить третя збірка поезій "Диво калинове". В 2002 р. у видавництві "Моноліт" побачила світ книга "Одкровення" з віршами про кохання - моя найулюбленіша книга дніпропетровської поетеси.
 Дора Калинова тридцять років віддала Дніпропетровському обласному радіо.  Член Національної спілки журналістів України. 

 

 

Одягла я плаття - василькове поле,

А по нім ромашки, як живі, цвітуть.

Я така щаслива не була ніколи,

Як тепер, зібравшись у незнаний путь.