Блог бібліотеки-філії № 11

21.03 - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

«Поезія — це завжди неповторність,

 якийсь безсмертний дотик до душі»

 Ліна Костенко 

 ПРЕЗЕНТУЄМО ПОЕТІВ - ЧИТАЧІВ БІБЛІОТЕКИ, ЗБІРКИ ВІРШІВ ЯКИХ ВИДАЛА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА СИСТЕМА  БІБЛІОТЕК  ДЛЯ ДІТЕЙ

М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

 Юлія Заброда (17 років)

    Поезія Юлії - це продовження традицій інтелектуальної, філософської лірики. Вона не боїться прозаїзації, що надає її віршам сучасності. Улюблений поет дівчини - Йосип Бродський. Вірші Юлії наповнені ремінісценціями улюбленого майстра слова.

                           Что важнее для поета -

                                Продуктивность или мощность?                                Популярность или Лета?

                               Субъективность или общность?

                               Хобби может быть работой?

                               Или лучше сразу в стол?

                               Будет ли это заботой?

                               Выбирать из новых зол.

                               Компромисс. А что же дальше?

                               Популярность или кризис?

                               Правду говорят без фальши - 

                               Дальше будет компромиссис.

                               Начиная с Моны Лизы,

                               Что еще куда стабильно,

                               До вот этой вот репризы - 

                               Творчество всегда стихийно!

                               Кружево плести из слов - 

                               Благородное занятье,

                               Только требует мозгов

                               И души кусок для братьев,

                               Если хочешь быть счастливым... 

 Ми закохані у поезію

Ганна Арчакова 
 (13 років)

    Дуже багато читає, надає перевагу класичній літературі. Переможець міського конкурсу "Собори наших душ" (2011 р.). З задоволенням вивчає англійську, французьку мови, в планах - вивчення іспанської. Закохана у сучасну хореографію.

Народження весни

                   Вона тихенько двері відчинила,

                   Зійшла в життя природи крадькома,

                   Холодний перший подих свій зробила,

                   Й здригнулось серце, мовивши: "Зима!".

                  Велична постать і суровий погляд,

                  Легка та впевнена її хода.

                  Сива, як найдавніший спогад,

                  Ступа зима по персті й погляда...

                 Із кожним кроком живність крижаніє,

                 Вітри холодні захопили світ.

                 Іде зима, пускає заметілі 

                 Та розсипає всюди сніг і лід.

                 Із крижаною ніжністю у пальцях

                 Майстриня створює казковий свій пейзаж:

                 Дерева, ніби балерини в танцях,

                 Найбілосніжнішими гілками блищать.

                 У вальсі закружилися сніжинки,

                 Мороз іх вимальовує в вікні.

                 Чекає в лісі на свята ялинка,

                 Бо холоднішає помітно на дворі.

                 І вже здається, ніби все - звичайне...

                 Та раптом під обличчям крижаним

                 Прокинулося серце ясносяйне,

                 Що розтопило лід в душі Зими!

                 Природа ій дитя подарувала

                 І дівчинку Весною нарекла,

                 Щоб всім на радість квіти розпускала,

                 Краси своєю світу надала!

                 А Зимонька, вступивши місце доні,

                 Забравши заметілі і вітри,

                Пішла у путь далеку і бездонну,

                Щоб через рік до нас ізнов прийти. 

Тетянка Петрова
 (13 років) 

  Не уявляє себе без читання. Закохана в музику. Улюблений композитор - Бетховен. Дуже піклується про тваринок. Дома у неї є собака Маргоша та попугай Кеша, якого вона навчила розмовляти.

                      На крыльях бабочки изящной

                      Летела музыка к земле,

                      В Шопене вальсом родилась,

                      В рояле вдруг отозвалась.

                      Прикосновенья пальцев нежных

                     Ласкают клавиши любя,

                     И льются звуки вдохновенно,

                     Чтоб заворожить тебя.

                     Я чувствую себя колдуньей

                     В волшебный, дивный мир маня,

                     Когда играю я на сцене,

                     И люди слушают меня. 

 НАСОЛОДЖУЙСЯ ЧАРІВНОЮ МАГІЄЮ ПОЕЗІЇ!