Блог бібліотеки-філії № 11

ВОСКРЕСІННЯ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

14.07 - 120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

 М. ІРЧАНА (1897-1937), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА

 "І я ненавиджу себе та проклинаю,

 то в розпачі день в день питаю: 

Чого ж я тут?!"

                                                                                             М. Ірчан

  Січовий стрілець і поет, якого називали "містком між Великою і Західною Україною". Письменник-самородок, збагативший українську літературу дивовижною поезією в прозі, і людина, яка зробила фатальний вибір: 1932 повернувся в радянську Україну з Канади. Саме майбутній Мирослав Ірчан описав бої на горі Маківці, де січові стрільці здобули блискучу перемогу над ворогом, що чисельно їх набагато перевищував. Він зробив ескізи про воєнні дії і в інших місцях Західної України: на горі Лисоня, де в тяжких боях з кадровою російською армією українські січові стрільці  зупинили московський наступ, завдавши окупантам тяжких втрат; яскраво змалював битву і в селі Конюхи. Тож саме завдяки Мирославові Ірчану - безкомпромісному "літописцеві доби", (за висловом Уласа Самчука), сьогодні ми знаємо  імена багатьох загиблих стрільців. Письменника,  звинуваченого у приналежності до "націоналістичної української контрреволюційної організації",  заарештували 1933. Після вироку Мирослав Ірчан опинився у Соловецькій тюрмі. Тут під керівництвом геніального Леся Курбаса він брав участь у таборних виставах. Ув’язнені українські митці своєю оптимістичною поведінкою  намагалися сказати, що життя не закінчується навіть у радянському концтаборі.  Разом із Лесем Курбасом та Валер’яном Підмогильним його було розстріляно 3 листопада 1937 "на честь двадцятої річниці жовтневої революції". Кат Алафер у своєму щоденнику цинічно записав: "Стріляли п’ять днів. Убили 1111 людей."

 Його найкращий твір - повість "Карпатська ніч" навіть і сьогодні зробила би честь не одному письменникові. Новела "Княжна" Мирослава Ірчана за рівнем художності поруч з  загальновідомою "Я (Романтика)" Миколи Хвильового.

  Трагедія українського красного письменства, викошеного в часи Розстріляного Відродження, – величезна. Якщо у 1930 році налічувалося 259 українських митців, то після 1938 їх залишилося тільки 36.

ЗАМИСЛИСЬ!