середа, 1 лютого 2017 р.

1.02 - 120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 Є. Ф. МАЛАНЮКА (1897-1968), УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА


 Як до Тебе протоптати тропи?
В сивій млі спостерегти мету?
Чи ж пропалить синій жар Європи
Азії проказу золоту?
                                                                                      Є. Маланюк "Батьківщині" 

  Поет - набат української еміграції і один з найталановитіших українських поетів XX століття, чия творчість за радянських часів була в Україні під суворою забороною. Воїн - сотник армії УНР. Його називали українським Одіссеєм. Провоювавши за незалежність України три роки (з 1917 по 1919), болісно сприймав занепад УНР і у жовтні 1920 мусив залишити Україну назажди. Цим трагічним подіям (на відміну від гомерового героя до своєї України-Ітаки Маланюк так і не повернувся) поет присвятив трагічно-щемливий вірш  "Ісход". Все життя Євген Маланюк прагнув розібратися, що привело до поразки УНР: ці розмірковування просилися на папір у вигляді гірких і часто жорстко-правдивих поетичних рядків, які не сприймали ті, хто лише оплакував недолю України. Шляхи емігранської долі водили його по Чехословаччині, Польщі, Німеччині та США. Після вступу на територію Польщі радянських військ у другу світову письменник був змушений податися вже на нову еміграцію, рятуючись від пильного ока НКВД, яке на той час замордувало його найкращого друга - поета Юрія Липу. "Імператор залізних строф": його поезія закликала до духовної боротьби за Україну. Маланюк ствердив свої позиції поета-націєтворця, яким він не зрадить до кінця життя.   Поет звертається до витоків української державницької традиції — князівсько-дружинницької доби, періоду гетьманування Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Пилипа Орлика. В ній прагне відшукати підстави для творення сучасної держави.  Майбутній провідник України в уяві Маланюка має поєднати в собі державний досвід Мазепи, патріотизм та дипломатичний хист Пилипа Орлика та цільність світогляду Тараса Шевченка. Людина енциклопедичних знань. "Нариси з історії нашої культури" мали шалений успіх. Його твори перекладалися багатьма мовами: німецькою, чеською, російською, польською, французькою, англійською. Водночас Євген Маланюк —  ніжний лірик.  Він створив прекрасні зразки любовної поезії, в якій освідчується в коханні, оспівує жінку або жалкує за втраченими почуттями.  Залишився назавжди вірним мистецтву: навіть в останній вечір свого життя збирався до театру.

 Вогненну душу я підняв,
Як купину неопалиму!
                                                                              Є. Маланюк
український Одіссей поет-воїнДжерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/m/malanyuk-evgen/2274-evgen-malanyuk-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар