ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ НА ДИТЯЧОМУ МАЙДАНЧИКУ

«В дитинстві відкриваєш материк,

Котрий назветься потім – Батьківщина»

Л. Костенко

 Ми малювали з любов'ю до України!

Робили червоненькі сердечки та дарували їх дорослим 

ЗАПАЛИ СВІЙ ВОГНИК ПАТРІОТИЗМУ!

    28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла  першу Конституцію незалежної української держави, у якій закріпила політичний устрій України як суверенної, незалежної, демократичної і правової країни. 

   Читайлики запалили вогники патріотизму і створили жовто-блакитне серце - символ рідної України та маленькі червоні сердечки - символ любові дітей до Батьківщини

Україно, я твоя дитина,
Крапелька великого Дніпра!

КРАЄЗНАВЧА РОЗВІДКА РІДНОГО МІКРОРАЙОНУ

Вивчаємо нову назву вулиці 

 У листопаді 2015 року вулиця Косіора перейменована в проспект Петра Калнишевського

"Ми з тобою пройшли крізь облуди туман,

Крізь приниження й царську неволю...

Ми - нащадки твої, кошовий отаман,

Мужніх лицарів Дикого Поля!"

Д. Кулиняк

   Останнього кошового отамана Запорозької Січі у віці 85 років російська цариця Катерина II відправила в заслання на Соловки, де він просидив у ямі 25 років. Навіть на прогулянку його виводили лише три рази на рік: на Різдво, Великдень та Преображення. У віці 110 років російська влада "подарувала" йому  свободу, але в Україну повернутися вже не довелося. Цікаво, що він був кананізований українською православною церквою і Київського (2008 рік, вшановують як Петра Багатостраждального) і Московського патриархатів (2015 рік, вшановують як праведного Петра Калнишевського).

  Видатний державник і політик, талановитий полководець і господарник. Його фантастично довге життя охопило все XVIII століття: 1691-1803 р. - 112 років! Був глибоко віруючою людиною: збудував багато храмів. На Січі, куди Калнишевський потрапив у 8 років, він пройшов шлях від джури до найвищих посад у Війську Запорозькому. Відзначався своїм розумом та фізичною силою. 4 червня 1775 року 100-тисячне військо за наказом Катерини II, повертаючись із турецької війни, обступило Січ, скориставшись тим, що Військо Запорозьке ще було на турецькому фронті. Калнишевський змушений був здати фортецю, після чого його було довічно заслано до Соловецького монастиря.  Навесні 1887 року Соловки відвідав український історик Дмитро Яворницький, який ретельно вивчав життя Калнишевського. Його праці донині є найважливішим джерелом наших знань про ув'язнення отамана. 28 червня 2004 року було встановлено пам'ятник Петру Калнишевському на території Соловецького монастиря. Цій легендарній постаті української історії присвятив пронизливий вірш "Калнишевський у неволі" Богдан Лепкий та роман "Журавлиний клич" Роман Іваничук.

 "Та кому би Україна вірила,
Якби гнувсь Останній Отаман!"

Дума про Петра Калнишевського

ПИШАЄМОСЯ, ЩО РІДНЕ МІСТО ВШАНУВАЛО ПАМ'ЯТЬ СЛАВНОГО СИНА УКРАЇНИ!    

   22 червня 1941 року  напад ІІІ Рейху на СРСР перетворив Україну на найбільше в світі поле бою між тоталітарними режимами.  Загальні  втрати України  становлять не менше 14 млн. чоловік. Це втрати найбільші й не порівняні із втратами інших країн і народів у Другій світовій війні. Фактично втрати українського народу становлять від 40 до 44% від загальних людських втрат СРСР. З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйони чоловік. 

 "Коли захоче випробувать ворог,
Чи є у нас в порохівницях порох!
Ми ідемо, ми будемо іти,
Ми прийдемо до світлої мети!"

                                                                                            М. Рильський

ВШАНУЙ ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ!