пʼятницю, 13 травня 2016 р.

14.05 - 145 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 
В. С. СТЕФАНИКА (1871-1937), УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА

  «Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена"
                                                                                          В. Стефаник

  Все життя не полишало Стефаника бажання «сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще». І на його долю випало найбільше для письменника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.  Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм. Звідси цілком новий  жанр малої новели. Перша збірка новел — «Синя книжечка»,   була зустрінута захопленими відгуками Франка, Українки,  Коцюбинського, Кобилянської.  Після її появи, як відзначала Леся Українка, Стефаник «став знаменитістю». Вже  у перших роках 20 століття твори Стефаника були  відомі в перекладах польською, німецькою, російською, італійською.  Новели «Катруся» і «Новина» належать до найбільш вражаючих силою художньої правди творів письменника. Вони стоять поряд з такими пізнішими його шедеврами, як «Кленові листки», «Діточа пригода», «Мати».  Водночас громадський діяч і політик: депутат Австрійського парламенту від Галичини. Засновував читальні «Просвіти».   Віддав багато сил передвиборній боротьбі в Галичині, агітуючи за  І. Франка. Пам'яті видатного Каменяра він присвятив новелу "Марія".  Покладав великі сподівання на розбудову української державності: гаряче вітав утворення УНР. Очолював урядову делегацію  ЗУНР, яка приїжджала у січні 1919 року до Києва у зв'язку з проголошенням Акту Злуки обох частин України в єдину соборну державу. Стефаник  1933 відмовився від персональної пенсії, яку йому призначила радянська влада, коли довідався про штучно створений голод і переслідування української інтелігенції. Все життя з натхненням популяризував рідну літературу: відкривав пам'ятник І. Котляревському у Полтаві 1903 року. Брав найактивнішу участь у відзначенні 100-річчя з дня народження Т. Шевченка: виступав на мітингах, присвячених відкриттю пам'ятникам Кобзарю. З Тарасової могили  він «поклонився всій Україні".  

«І все, що я писав, мене боліло».
В. Стефаник 

Немає коментарів:

Дописати коментар