Блог бібліотеки-філії № 11

22.10 - 145 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 
І. О. БУНІНА (1870-1953), РОСІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ЛАУРЕАТА НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ (1933)

Я не люблю, о Русь, твоей несмелой
Тысячелетней, рабской нищеты.

                                                             І. Бунін 

...Зачем и о чем говорить?
Всю душу, с любовью, с мечтами,
Все сердце стараться раскрыть —
И чем же? — одними словами!

                                             І. Бунін 

    Останній російський класик і перший російський письменник - лауреат Нобелівської премії.   Одне з перших місць у російській поезії. Блискучий перекладач. Світова слава літературної Росії і визначна постать  російського зарубіжжя.  Саме в еміграції письменник написав свої кращі твори:   "Митина любовь", "Солнечный удар", "Дело корнета Елагина", "Жизнь Арсеньева","Темные аллеи". "Окаянные дни" в Росії надруковані тільки з початком перебудови. Це щоденник письменника, який він вів  протягом революційних років у Росії і який вразив жорстокою правдою про більшовиків. У цій книзі - невимовна біль за Росію.

   Письменник шанував українську культуру:  тричі подорожував по Дніпру і відвідав могилу Тараса Шевченка, якого любив і багато  перекладав. Його творчість відчула вплив українського фольклору. У нарисі «На „Чайці“» і особливо в романі «Життя Арсеньєва» Україні присвячені найніжніші теплі слова  як місцю на землі, де письменник знайшов гармонію між вічністю й красою та закохався в неї. Іван Бунін контактував з українськими письменниками-сучасниками: М. Коцюбинським, Б. Грінченком, І. Франком. Твори Буніна перекладали українською П. Тичина, М. Рильський, М. Зеров, О. Ільченко.

Цікаві факти з життя Івана Буніна

    Письменник походив із древнього дворянського роду, що бере свій початок з XV століття. З роду Буніних вийшли знаменитий поет Васілій Жуковський і географ-мандрівник П. П. Семенов-Тянь-Шанський.

   Лютневі та жовтневі події сприйняв як всеросійську катастрофу.

   Бунін назавжди залишив батьківщину  у лютому 1920 року. Емігрував до Франції. 

   За словами К. Паустовського, «Життя Арсеньєва» - це не тільки вершинний твір російської літератури, а й «одне з чудових явищ світової ...».

  Завдяки артистичним здібностям був чудовим читцем своїх творів.