Блог бібліотеки-філії № 11

26.08 - 135 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ 

Г. АПОЛЛІНЕРА (1880-1918), ФРАНЦУЗЬКОГО ПОЕТА

  "Будь на то моя власть я заставил бы сразу 
      Измениться людские сердца и тогда осталось бы 
      в мире 
      Только то что прекрасно"

Г. Аполлінер

Улюблений вірш читає Настуня - читачка 12 років

   
  Один із найяскравіших, найвишуканіших ліриків світової літератури XX століття.  Вплинув на новітню французьку поезію: аполлінерівське поєднання «миттєвих спалахів» дійсності оберуть Л. Арагон і П. Елюар. Один з основоположників літературного авангарду.  Саме Аполлінер вводить у літературний побут слово «сюрреалізм». Ще його називали глашатаєм кубізму: поет зовсім відмовився від пунктуації.  Аполлінер вважав, що читач має сам відчути ритм, емоційну виразність вірша й створити його синтаксичний та інтонаційний малюнок.  Новаторство Аполлінера —  у прагненні залишитися ліричним поетом і в експериментальній формі. Поет досконало опановує верлібр - вільний вірш, який з'явився у французькій поезії наприкінці XIX століття. Але навіть він видавався йому лише першим поштовхом до свободи мистецтва. Ця свобода, вважав поет, досягається лише створенням синтезу музики, живопису та літератури. Водночас Аполлінер спирався на традиції французького фольклору, поезію Ф. Війона та лірику доби Відродження. Поет був прихильником творчості французьких романтиків, а також поетів межі століть — П. Верлена та А. Рембо. За українськими мотивами написав поетичний твір «Відповідь запорізьких козаків турецькому султанові». Ідея першої поетичної збірки   народилася в майстерні Пікассо: Аполлінер спостерігав, як геніальний художник гравірує зображення тварин, і спробував те саме створити в поезії.  Він створив і першу п'єсу Театру абсурду. 

   У роки першої світової війни  жив  розумінням трагедії та своєї особистої відповідальності. Поет був вражений розмахом бійні: «Хто б міг подумати що так розцвіте людожерство..." Створив антивоєнний вірш-плакат «Зарізана голубка й водограй». Його голубка над струменями фонтана є символом вічного плачу по загиблим у Першій світовій:  «Душа ятриться з непокою І водограй рида зі мною». Зарізана горлиця Аполлінера стала прототипом голубки Пікассо, який через сорок років підхопив ідею поета, створивши образ, що символізує мир в очах сучасного людства.