18.02 - 160 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
 С. Ф. РУСОВОЇ  (1856-1940), УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЧКИ, ПЕДАГОГА
" ...Народові, який не має своєї школи і не дбає про неї, призначені 
економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом 
усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні."
                                                                               С. Русова 
  Її
справедливо вважають класиком вітчизняного дошкільного виховання і
взагалі  української освіти. Як громадська діячка вона стояла у заснування
українського жіночого руху. В молоді роки увійшла в українське патріотичне
середовище Лисенків-Старицьких. Разом із сестрою Марією відкрила в Києві перший приватний
дитячий садок, який відвідували доньки видатного українського драматурга М. Старицького. В батьківському домі Софії спілкувались переважно російською та француською мовами. Завдяки 
Старицьким у родинне спілкування та життя Софії ввійшла 
українська мова.  Письменник познайомив її з видатними 
вченими, літераторами, композиторами: М. Драгомановим, Оленою Пчілкою, Петром Чубинським, 
поетом Олександром Русовим, який і став її чоловіком. З нагоди шлюбу Русових Микола Лисенко написав 
рапсодію  на пісню 
“Золоті ключі”:  це був весільний подарунок від композитора 
подружжю. Чоловікові Русова допомагала в
підготовці повного «Кобзаря» Тараса Шевченка для видання у Празі 1876 року.
Отримала звання професора. Багато викладала. На першому всеросійському жіночому
з'їзді виступила на захист навчання українською мовою. 1917 — член
Української Центральної Ради.  Влаштовувала курси українознавства,
працювала над створенням українських шкільних підручників.  Голова
Української національної жіночої ради. Принципово не сприймала більшовицьку
владу. Тому у грудні 1921 у віці 65 років нелегально перетинає річку Збруч
(тодішній кордон між радянською Україною і Польщею)  та  розпочинає
новий - еміграційний період життя. З 1923 у Празі Русова - професор педагогіки Українського
Педагогичного Інституту імені Михайла Драгоманова. 18 років
перебування на чужині були сповнені тугою за Батьківщиною та науковою творчістю: за
роки еміграції побачили світ 165 її друкованих праць.   Їй належать  роботи про творчість Т.
Шевченка, Г. Сковороди, Р. Тагора.
"Душа дітей... - от що чарувало мене"
                                                                                                                      С. Русова  
 
Немає коментарів:
Дописати коментар