Блог бібліотеки-філії № 11

30.01- 85 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВСЕВОЛОДА НЕСТАЙКА (1930 - 2014),

 КЛАСИКА СУЧАСНОЇ ДИТЯЧОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ІМ'Я ЯКОГО ВНЕСЕНО ДО "ПОЧЕСНОГО СПИСКУ АНДЕРСЕНА" (1979 р.), НАГОРОДЖЕНОГО ОРДЕНОМ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО V СТУПЕНЯ, ВІДЗНАКОЮ "ЗОЛОТИЙ ПИСЬМЕННИК УКРАЇНИ", ЛАУРЕАТА ЛІТЕРАТУРНИХ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ,  МИКОЛИ ТРУБЛАЇНІ, ОЛЕКСАНДРА КОПИЛЕНКА

                                 "Мої маленькі читачі - це рідні улюблені діти. Їхню любов я відчуваю щодня..."

                                                                                                                             Всеволод Нестайко

 
Літературна мандрівка-обговорення улюблених книжок Всеволода Нестайка 
"Разом ми - читацька сім'я"

 

ІЛЮСТРАЦІЇ ГУРТКІВЦІВ-ЧИТАЙЛИКІВ ДО УЛЮБЛЕНИХ КНИЖОК "УКРАЇНСЬКОГО АНДЕРСЕНА":

     Мати майбутнього письменника була вчителькою. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями загинув його батько. Йшов страшний 1933 рік і сім'я, рятуючись від голоду, переїхала у Київ.   Письменник зізнавався: 

   «І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б'ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом».

   Безтурботне   життя 11-річного Всеволода обірвала Велика Вітчизняна війна. В умовах окупації мати організувала  підпільне навчання, щоб учні не забули набутих раніше знань.  Хлопець одразу потягнувся до читання. І коли настав час обирати професію, вирішив, що це буде тільки література. Закінчив філологічний факультет Київського університету.

 

    Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим.

   «Може, тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили «Море горить!», «Пожежна команда». А ще в класі мене називали «Рудий африканський їжачок», — згадував письменник.

   І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак у сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже під два метри і перестав бути рудим.

   «І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад —у дитинство. Та нема у часу дороги назад», — зізнавався він.

    І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — почав писати для дітей веселі і мудрі книги.   Без таланту,  доброти і любові до дітей дитячим письменником стати неможливо. Всеволод Нестайко — дитячий письменник Божою милістю. Зі своїми читачами він веде розмову завжди з щирою довірливістю, не нав'язуючи власних оцінок, з веселим іронічно-усміхненим поглядом на своїх героїв, на їх невмілі вчинки, стверджуючи добро, чесність, відкритість.

   Перші оповідання для дітей Всеволод Нестайко почав друкувати в журналі «Барвінок» . Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році. Майже п'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Найвідоміші з них: «В Країні сонячних Зайчиків», «Супутник ЛІРА-3», «Космо-Натка», «Робінзон Кукурузо», «Тореадори з Васюківки», «Одиниця з обманом», «Незвичайні пригоди в лісовій школі», «Загадка старого клоуна», «П'ятірка з хвостиком», «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків», «Слідство триває», «Таємничий голос за спиною», «Неймовірні детективи».

    Книги В. 3. Нестайка перекладено двадцятьма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою тощо. 

    За творами Всеволода Нестайка поставлено фільми, які отримали міжнародні нагороди. Телефільм «Тореадори з Васюківки» одержав на міжнародному фестивалі в Мюнхені Гран-прі (1968 р.), на Міжнародному фестивалі в Алегзандрії (Австралія, 1969 р.) — головну премію. Кінофільм «Одиниця з обманом»  відзначено спеціальним призом на міжнародному кінофестивалі у Габрово (Болгарія, 1985 р.).

ТАКИХ КНИЖОК НЕ МОЖНА НЕ ЛЮБИТИ!